Які факти біографії належать Юрію Дрогобичу

Відповідь:

У Львові відбувся черговий цикл лекцій про видатних мешканців міста й області - “Гордість міста 3.0”.

Кореспондент сайту 032.ua побував на лекції кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри Вищої геодезії та астрономії НУ "Львівська Політехніка" Любові Янків-Вітковської та занотував найцікавіші факти з біографії астронома зі світовим ім’ям - Юрія Дрогобича.

Справжнє прізвище - Котермак

Юрій Дрогобич - досі дещо загадкова постать для істориків, адже він неодноразово змінював своє ім’я, залежно від обстановки. Народився у Дрогобичі, в сім’ї солевара Михайла-Доната Котермака, але після того, як покинув рідні землі назвався Юрієм Дрогобичем. Уже на європейських теренах його знали як Джорджо да Леополі, Georgius Drohobicz de Russia і Jerzy Drohobycz (Kotermak).

Ніхто не знає точної дати його народження

Містичності постаті Юрія Дрогобича додає те, що дослідники донині не можуть назвати точного року народження вченого. Зійшли лише на приблизному році - 1450-му.

Завжди підкреслював, що він українець

Україна в 15 столітті ще називалася Руссю, і Юрій Котермак любив підписувати свої листи чи праці як Георгіо з Дрогобича де Русіа, тобто підтверджував, що він - українець за походженням. Згодом, у своєму “Прогностику” автор надає географічні координати європейських міст, і знайомить таким чином читачів із Дрогобичем та Львовом.

Походив із міщанської родини

Початкову освіту Юрій Дрогобич здобував у місцевого священика церкви святого Юра (в Дрогобичі) Евтимія, де здобув хороші знання з латини та математики, що свідчить про те, що його родина мала певні заощадження. Попри те, що в 16 років він осиротів, зміг стати студентом одного з найпрестижніших університетів у Європі - Ягеллонському (Польща). На той час вищу освіту могли здобути лише діти зі заможних родин, не кажучи вже про те, що ступінь магістра здобути було вкрай важко.

Досить швидко збудував кар’єру

Із 1468 по 1473 рік Юрій Дрогобич успішно відівчився у Ягеллонському університеті в Кракові, здобув ступінь магістра.  Продовжив навчання в іншому престижному виші - Болонському університеті, де здобув ступінь доктора філософії (1478) та доктора медицини (1482) і почав читати лекції. Астронома з Львівщини досить високо цінували як науковця, про що свідчить подвійна оплата його праці - 200 лір, а не 100.

Серед студентів Юрія Дрогобича був і всесвітньовідомий астроном Микола Коперник. Свого часу, на прохання єпископа, дрогобичанин був репетитором з математики у його небожа - Коперника. Репетиторство було одним із офіційних в заробітку для університетських викладачів.

До 20 століття ім’я Юрія Котермака було невідоме українцям

Попри свою різносторонність, гострий розум та значні наукові здобутки, українці змогли відкрити для себе постать земляка аж через 500 років після його народження. На теренах колишнього СРСР його постать мало досліджували, і лише зараз з’являються наукові праці про незвіданого “Нострадамуса” родом з України.

Перший автор української друкованої книги

7 лютого 1483 року, у Римі вийшла з новенького друкарського верстата Зильбера книга “Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі – доктора мистецтв і медицини Болонського університету”. Хоч зміст книги був на латині, але це офіційно - перша друкована праця автора з України, яка своїм оформленням не поступалася найкращим європейським зразкам.

Видав унікальний астрологічний прогноз на цілий рік

Використовуючи усі свої знання з астрономії, астрології, філософії та географії Юрій Дрогобич зробив вельми складну річ - прогноз на цілий 1483 рік. Книга поділена на 10 частин, які розповідають: про розміщення кутів, про положення з державною безпекою та шляхи розвитку держави, про стан найвищого Понтифіка і про основне в його житті, про стан в імператорських володіннях і у відомих містах, про війни і битви і про думку з приводу двох затемнень Місяця, про результат, або кінець війни венеціанців і ферарців, про достаток та брак речей в цілому і зокрема, про стан з чумою і смертністю, про стан людей, які знаходяться під впливом окремих планет, про порядок місяців і днів усього року.

Був ректором найстарішого університету в Європі

1481 року, незадовго до отримання ступеня доктора медицини, 31-річний Юрій Дрогобич був обраний студентами на посаду ректора (голови студентського та викладацького самоврядування університетської корпорації) найстарішого університету в Європі - Болонського. Упродовж цілого року від наглядав за дотриманням університетських статутів, формуванням розкладу лекцій та організацією диспутів. Це свідчить про те, що він був хорошим управлінцем та мав неабиякі навички спілкування. Пізніше це йому згодилося в тому, щоб звертатися до тогочасних правителів - Папи Римського, герцога Мілану та ін.

Лікував королів

Упродовж 1487 - 1493 років, вчений займався медичною практикою - лікував польських королів Казимира IV Ягеллончика і Яна I Ольбрахта, мав титул королівського лікаря.

Международное положение италии. внешняя политика «правой» (1861 — 1876). положение молодого итальянского государства в европе в первое время оставалось крайне слож­ным из-за франко-итальянских и австро-итальянских противоре­чий. трудности международного признания италии как единого государства усугублялись происками ватикана, который апел­лировал к клерикальным и реакционным силам европы, надеясь с их вернуть папе светскую власть. в этих условиях, не располагая серьезными и военными ресурсами, встречаясь с трудностями внутреннего порядка, правительства «правой» были вынуждены проводить весьма осторожный внешнеполитический курс. присоединение венецианской области в результате войны с австрией (1866) и папской области в ходе франко- войны (1870—1871 гг.) были последними крупными внешнеполитическими акциями «пра­вой» в европе. после 1870 г. в основу ее внешнеполитического курса был положен лозунг «собирания сил» и «свободных рук», а главной целью дипломатических усилий было стремление обес­печить международное признание италии европейскими держа­вами и предотвратить угрозу вооруженной интервенции со сто­роны клерикальных сил под предлогом возвращения папе свет­ской власти. италия несмотря на неустойчивость международных позиций коро­левства, правящие круги включились в борьбу за сферы влияния и колонии на африканском континенте. с правительст­ва компания рубаттино основала на западном побережье крас­ного моря колонию ассаб, на основе которой в 1891 г. была соз­дана колония эритрея внешняя политика «левой» (1876-1887). «левая» выступила против поли­тики «свободных рук» и «собирания сил», активизировав дея­тельность на международной арене. италия явилась участницей берлинского конгресса1878 г., подписав его заключительные протоколы, касавшиеся полуострова, черноморских проливов и малой азии. деятели «левой» выступали за колониальные захваты в аф­рике, строили планы захвата туниса. оккупация францией туни­са в 1881 г. обострила итало-французские разногласия и предре­шила присоединение италии в 1882 г. к союзу германии и авст­ро-венгрии. антифранцузская и направленность итальянской внешней политики усилилась. вне союза италия проявляла особую заинтересованность в сохранении хороших отношений с . в феврале 1887 г. заключила с ней соглашение о поддержании статуса кво на берегах средиземного, черного, эгейского, адриатического морей и на побережье северной африки.в 80-е гг. италия активизировала политику в северо-восточ­ной африке. в 1882 г. правительство выкупило колонию ассаб общества рубаттино, превратив ее в опорную базу на красном море и форпост проникновения в эфиопию. с военной силы и сделок с князьями местных племен к ассабу были присо­единены новые территории. в 1885 г. при поддержке италия оккупировала порт массауа на красном море. в 1887 г. была предпринята военная экспедиция против эфиопии, однако итальянские войска потерпели поражение при догали. внешняя политика в правление криспи (1887 -1896): криспи попытался найти выход из трудностей на пути жесткого протекционизма. это к разрыву торговых отношений италии с францией и таможенной войне, нанесшей значительный ущерб . чтобы ослабить социальные противоречия в стране: криспи выступил за создание обширной колониальной империи в африке и переселение в колонии безземельных крестьян юга. были рез­ко увеличены военные расходы. в ассаб и массауа были переброшены значительные вооруженные силы. в 1888 г. был уста­новлен протекторат над областью сомали, а в 1891 г. основана колония эритрея. в 1889 г. италия навязала эфиопии неравно­правный договор. было заключено соглашение с о раз­деле сфер влияния в судане, эфиопии и сомали. политика колониальных захватов к дефициту госу­дарственного бюджета - рост налогов. в 1891 —1893 гг. разразился банковский кризис. обан­кротился римский банк. криспи развя­зал войну против эфиопии, рассчитывая с шовиниз­ма ослабить оппозицию и укрепить внутреннее положение в стране. колонизаторы столкнулись в эфиопии с всеобщим сопротивлением населения, и первоначальные успехи сменились неудачами. в феврале 1896 г. - ка­тастрофа при адуа: 17-тысячная итальянская армия была разгромлена эфиопскими вооруженными силами.провозглашалась «фактором порядка, сво­боды и мира в европе».

1К нательной одежде относятся: платье, брюки, жилетки, женский казакин; к верхней одежде относятся: чапан, купи (одежда с подкладкой из верблюжьей, овечьей шерсти или шкур), безрукавки, ичик, дублёнки, шубы; к дождевой относятся: чекмень (домотканый кафтан), каптал (одевается зимой поверх пальто), кебенек, кенеп (одежда из войлока, типа бурки), плащ.

2Блюда — мясо по-казахски, бешбармак (адаптация к казахскому языку — бешбармақ). Также популярны куырдак (жареные кусочки печени, почек, легких, сердца, кишок и т. п. с картофелем), бұқтырма, кеспе (лапша), сорпа (мясной бульон), ак-сорпа (молочный суп с мясом, или мясной суп с куртом), «сірне» (приготовленная в казане жареная молодая баранина с луком и картофелем) и «палау» (плов по-казахски с большим количеством мяса), салма (суп из мясного бульона и теста от бесбармака или домашней лапши). К мясным блюдам также относится и казахский вариант мант из мяса с тыквой,