Кто из императоров или императриц был более деятельным и почему(ИСТОРИЯ РОССИИ)

ответ:Пётр1

Объяснение:

При нём развивались мануфактуры,армия увеличелась,начали короблестроение,основывает Санкт-Петербург,ввозит с Европы традиции,культуры,привёз с европы картошку и табак.

Даниил вёл борьбу с феодальной междоусобицей, вызванной стремлением галицкой боярской верхушки, а также чернигово-северского и киевского князей не допустить укрепление власти Даниила и его брата Василька Романовича в Галицко-Волынском княжестве. Опирался на поддержку мелких и средних служилых феодалов и горожан, заинтересованных в укреплении княжеской власти.

Исключительно правитель, Даниил Галицкий объединил на какое-то время западнорусские земли. Реформировал войско, укротил боярство. Он построил ряд новых городов (Холм, Львов и др.) , использовал в качестве своей резиденции не Галич — город боярских мятежей — а Холм, где и был похоронен после смерти в 1264. Даниил сумел подавить боярские мятежи, один из которых мог закончиться для князя смертью, но его верный воевода Иоанн Михалкович (Михайлович) сумел разоблачить заговор и схватить 28 человек, большинство из которых было позже прощено. Несколько раз против Даниила вставали властные бояре Доброслав и Судислав (Судич) , который владел галицкими соляными копями. Согласно фильму Даниил, князь Галицкий, после одного из таких мятежей боярин Судич был убит, а бояре были вынуждены покориться.

Однако укрепление великокняжеской власти в Галицко-Волынском княжестве при Данииле носило временный характер. При правлении его преемников возобновились тенденции к феодальной раздробленности, которые провоцировала боярская верхушка. Его сыну Льву и внуку Юрию удалось сохранять относительную стабильность в княжестве, однако затем княжество перешло в эпоху территориального распада.

(думаю что нужно было так если что не суди строго)

напиши так нужно было если не так я перепишу    ок?

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: Микола Гоголь (1809-1852) — російський і український письменник. Вплив української культури на розвиток його творчості.

Zar8.jpg

Він поєднував у собі ніжного лірика з грізним сатириком-викривачем, добродушного гумориста з трагіком високої напруги, захопленого співця краси, природи і людини з нещадним суддею людської пошлості і підлоти.

                                                                                    М. Рильський

Гоголь, поряд з Пушкіним та Лєрмонтовим, належить до тих визначних письменників, які закладали основи російської соціально-критичної прози початку XIX ст. Але якщо критична оцінка явищ дійсності в прозі Пушкіна і Лєрмонтова набуває переважно драматичних, а почасти й трагічних відтінків, то критичний пафос у прозі Гоголя забарвлений нотками комізму і сатири.

Степан Васильченко, характеризуючи твори Гоголя, писав, що вони «одзначаються високою художністю й незрівнянним ясним гумором», і в них «ми маємо такий скарб, рівного якому не знайдеться в світовій літературі». Гоголь — перший російський прозаїк-сатирик, у творах якого із шекспірівською прозорливістю іскрометний комізм життєвих ситуацій переплетений з трагічною гіркотою роздумів про дійсність. Тому своєрідним посмертним епіграфом до творчості Гоголя стали слова пророка Єремії, викарбувані на надгробному пам'ятнику письменника: «Гірким моїм словом посміюся».

Життя Гоголя. Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня (20 березня за ст. ст.) 1809 р. в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Батьки майбутнього письменника, Василь Опанасович Гоголь-Яновський і його дружина Марія Іванівна, були поміщиками середнього достатку. По батьківській лінії рід Гоголів вів своє походження від козацького полковника Остапа Гоголя, соратника гетьмана Петра Дорошенка, по материнській — мав далекі родинні зв'язки з Мазепою, Павлом Полуботком і Семеном Палієм.

Дитячі роки Гоголя пройшли в батьківському маєтку, в селі Василівці, неподалік від Диканьки, яку пізніше Гоголь уславить своїми творами. Батько Гоголя служив секретарем у царського вельможі Д. Трощинського, господаря сусіднього маєтку в Кибинцях, і писав комедії, що ставились в домашньому театрі. Атмосфера пожвавленого літературного життя, українського фольклорно-поетичного середовища, багатого на історичні перекази та народні легенди, велика бібліотека в маєтку в Кибинцях — усе це вже з раннього дитинства формувало в майбутньому письменникові інтерес до літератури, розвивало його творчу уяву та художні смаки.

З дев'ятилітнього віку Гоголь навчається в Полтавському повітовому училищі, потім бере приватні уроки у вчителя Г. Сорочинського, а далі вчиться в Ніжинській гімназії (ліцеї). У 1828 р. закінчилося навчання. Про настрій юного випускника свідчать такі рядки з його листа матері: «...я палав невгасимим завзяттям зробити життя своє потрібним для блага держави, я кипів бажанням принести хоча б маленьку користь. Неправосуддя, найбільше в світі нещастя, більш за все розривало моє серце, я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втратити без того, щоб не зробити блага».

Объяснение: