А6. Как католическая церковь, в борьбе с Реформацией, относилась к науке 1) привлекала ученых для ведения диспутов с протестантами 2) инквизиция использовала научные открытия и изобретения в пытках еретиков 3) издала список запрещенных книг, которые следовало сжечь 4) сожгла на костре Галилео Галилея А7. Что ослабило Испанию и превратило ее во второстепенное государство 1) борьба Филиппа 2 с еретиками 2) потеря колоний в Америке 3) большие расходы на строительство дворцового комплекса Эскориал 4) поражение в войне с Турцией

6 - 3, 7 - 1

Обяснение:

ответ: 1) привлекла ученых для ведения диспутов с протестантами

Объяснение:

ответ: незнаю точно но вот

— край был вовлечен в общероссийское разделение труда и во все­российский рынок;

— установилась общая денежная система;

— выросло товарное разделение сельского хозяйства;

— стали развиваться горнодобывающие отрасли.

В Казахстане появились первые признаки капитализма:

— началось строительство железных дорог и городов;

— стали развиваться отношения "товар — деньги";

— кочевая форма хозяйствования стала переходить в полукочевую

и оседлую;

— социальное расслоение населения продолжалось и появились новые социальные группы (рабочие, жатаки, батраки и т. д.).

Скандинавський півострів завдовжки майже 2000 км — найбільший у Європі. Здавна його заселяли північні германські племена, яких у Західній Європі називали норманами, тобто "людьми Півночі". З-поміж них виокремилися ланці, шведи та норвеги, які згодом утворили свої держави.

Більшу частину Скандинавського півострова займали ліси та гори. Земля була малопридатною для землеробства, тому в житті скандинавів велике значення мало море, а їхніми головними заняттями були мореплавство, рибальство, скотарство та мисливство.

Мореплавство було відоме жителям Скандинавського півострова з давніх-давен. Вони добре вивчили морські шляхи та вправно пересувалися вздовж берегів вузькими й звивистими затоками — фіордами. Нормани були чудовими суднобудівниками, а їхні кораблі на той час вважалися найкращими. Із VIII ст. скандинави будували вже вітрильні багатовесельні кораблі, довжина яких сягала 20 і більше метрів, а ширина — від 4 до 5 метрів. Такі судна вмішували до 150 осіб. У разі погреби їх можна було перенести на руках. Корма й ніс корабля мали загострену форму, тому для зміни курсу досить було тільки переставити весла. Корабель мав вітрило чотирикутної форми, яке часто фарбували в червоний колір.

Самі нормани з гордістю називали свої кораблі «кіньми моря». Ніс корабля прикрашали вирізьбленою з дерева головою дракона або змія. За тогочасними віруваннями, це надавало кораблю магічної сили, боронило його від злих духів і відлякувало ворогів. Коли нормани приставали до берега й витягувати корабель на сушу, то голову звіра знімали, щоб не розгнівати місцевих богів. Жителі Півночі давали кораблям імена («Дракон», «Великий змій»), дорожили ними й берегли їх.

Оскільки морських карт не було, то нормани знаходили дорогу за сонцем і зірками чи за обрисами землі.

На світанку епохи Середньовіччя нормани жили племенами, кожне з яких очолював ярл, або конунг. Це був військовий вождь, який мав добре озброєну дружину, і кожен воїн давав йому клятву вірності.

Напри кінці VIII ст. в Скандинавії намічувалося не більше 2 млн жителів. Однак із початку IX ст. населення починає зростати. Цей приріст, а також пов'язана з ним нестача засобів до існування, спонукали скандинавів здійснювати набіги на сусідні землі. Тз насидженнх місць їх гнала також жадоба пізнання і пригод. Такі походи організовували та очолювали вихідні зі знатних родин. Так, у VIII ст. з'явилося чимало «берегових вождів», які були безземельними, але мали хоробрі серця. Навесні вони лаштували кораблі та зброю, набирали загін відважних воїнів і вирушали в далеке плавання. Часто перед відплиттям догори підкидали спис і за напрямком його падіння визначали шлях майбутнього походу.