Джерело 1. «...Дарій прислав до Александра своїх довірених з листом, у якому пропонував йому десять тисяч талантів (грошова одиниця) як викуп за полонених, усі землі по той бік Євфрату, одну з дочок за дружину і договір про дружбу й союз. Коли Александр поділився цією звісткою зі своїми друзями, Парменіон сказав: “Якби я був Александром, я прийняв би ці умови”. “Клянусь Зевсом, і я прийняв би, якби був Парменіоном”, - вигукнув Александр... Дарієві ж він сказав, що як над землею не бувати двом сонцям, так над Азією не панувати двом царям» (ПлутархДжерело 2. «...Пор (ім'я індійського царя) завдяки своєму зросту, а також кремезній будові тіла, був у такій пропорції до свого слона, як вершник на коні, хоч слон під ним був велетенський. Цей слон виявляв дивовижну тямущість і турботливість про царя: поки царю вистачало сили, слон захищав його від нападу ворогів, та коли відчув, що Пор від багатьох дротиків і ран знесилився, то, боячись, щоб він не впав, поволі опустився на коліна й почав обережно хоботом виймати з його тіла дротик за дротиком. Коли Пора взяли в полон, Александр запитав його, як треба з ним поводитися. “По-царськи”, - сказав Пор. На запитання Александра, чи не хоче він додати що-небудь, Пор відповів: “У слові «по-царськи» міститься все”. Александр не тільки залишив Пора при владі, призначивши сатрапом країни, володарем якої той був, а й приєднав до його володінь нові землі, підкоривши племена, раніше незалежні» (Плутарх).Джерело 3. «Александра охопило бажання відправитися до Амона в Лівії; він хотів запитати бога - говорили, що передбачення Амона збуваються з дивовижною точністю і що саме він провіщав Персею й Гераклові. Александр прагнув наслідувати і Персея, і Геракла; до того ж, походячи з роду обох, він пов’язував своє походження з Амоном, як міфи пов’язують походження Геракла й Персея із Зевсом. Отже, він відправився до Амона, розраховуючи, що точно дізнається про те, що його стосується, або принаймні зможе сказати, що дізнався» (Флавій Арріан). ​Завдання 2. Визначте, про який епізод Східного походу йдеться в кожному з уривків.Установіть хронологічну послідовність подій.У відповіді Ви фіксуєте назву події та її дату. А хронологічну послідовність виконуєте в числовому форматі (Наприклад 2, 3, 1 де цифра два подія, що відбулася раніше за усі інші). Для встановлення хронологічної послідовності, можна викорисати матеріали карта з Атласу.​

Ражданская война – это наиболее острая форма разрешения социальных противоречий внутри страны; противоборство различных общностей и групп за реализацию своих коренных интересов, которое вызывается попытками захватить или сохранить власть нелигитимными средствами.
1.Октябрьский переворот 1917 г. был, по сути, захватом власти незаконным путем, приведшим к насилию в стране. При этом большевики в октябре 1917 г. декларировали стремление довести страну до созыва Учредительного собрания, которое должно было легитимным образом принять основные законы нового российского государства. Разогнав в январе 1918 г. Учредительное собрание, большевистское правительство прервало законный ход передачи власти от царского режима этому всенародно избранному органу и еще больше раскрутило маховик гражданской войны в обществе. Кстати, сами большевики никогда не отрицали свою приверженность лозунгу превращения войны империалистической в войну гражданскую, а их вождь В. И. Ленин в одном из своих публичных выступлений прямо заявил, что гражданская война стала фактом 25 октября 1917 г. Конкретными историческими событиями, подтверждающими эту точку зрения, являются следующие:

1) в Петрограде был образован общественный Комитет Родины и революции и организовано вооруженное сопротивление Совнаркому как ответ на захват власти большевиками;
2) 8 ноября 1917 г. ЦК партии кадетов объявил войну большевикам;
3) большевистские власти объявили сторонников партии кадетов «врагами народа» ;
4) ряд регионов принял постановление о непризнании новой власти;
5) ряд национальных окраин провозгласил независимость от Москвы;
6) на Дону начали формироваться вооруженные отряды с целью продолжения борьбы с Германией и свержения власти большевиков.

Главный итог Гражданской войны состоит в том что в результате проиграло все российское общество в целом. Не сумев найти мирное решение стоящих перед страной проблем, оно тем более не смогло найти его в вооруженном противостоянии. Гражданская война унесла жизни 9 млн человек, что в четыре раза больше потерь России в Первой мировой войне. Почти 2 млн человек были вынуждены эмигрировать. Многие состоятельные и образованные люди покинули страну, тем самым затормозив ее культурное и техническое развитие. Промышленное производство сократилось до 12 % довоенного уровня. Ни одна из противоборствующих сторон в итоге не достигла заявленных целей. Большевики формально победили, но вынуждены были отказаться от большей части марксистской программы, взяв на вооружение смертную казнь, милитаризацию труда и устранение Советов от реальной власти. Наконец, территориальные потери государства составили 800 тыс. кв. км с населением в 30–32 млн человек. Таким образом, российское общество обрело стабильность, заплатив за это очень дорогую цену.

Трибуны имели право запрещать распоряжения или постановления любого магистрата (кроме диктатора и цензора) и сената (право вето) , арестовывать и приговаривать к штрафу магистратов (кроме диктатора) и рядовых граждан, созывать заседания трибутных комиций и сената и председательствовать на них, издавать эдикты и предлагать законопроекты. Личность народного трибуна считалась священной и неприкосновенной. Народные трибуны были обязаны постоянно держать двери дома открытыми для граждан, нуждающихся в защите, и не покидать Рим более чем на сутки, их власть была ограничена городской чертой Рима.