До ть будь ласка, терміново! Стаття І. Франка "Як живеться селянам-хліборобам" ( журнал "Народ", 1890 р. Половина наших мужиків з року в рік і мусить голодувати, бо не має на чому вижити, а друга половина, мужиків хоч як-так дихає, то однаково живе так бідно як може, заробітками та службами по дворах та інших роботах. Але ж гіркі та неоплатні у нас заробітки. Великого промислу та фабрик у нас дуже мало, й цілий заробіток то лише на панських лапах. Платні робітника у нас усюди дуже мала, від 15 до 30 карбованців. Так що з самого заробітку, якби не мав хоть кусник свого гранту, то вже жоден б би не вижив. 1) Яке становище представників якої суспільної верств опису у своїй статті І. Франко? Як він його оцінює? 2) Чи можете ви підтвердити положення, наведені в статті І. Франка, іншими аргументами та фактами. 3) Як ви вважаєте, чи відрізнялося становище українців-хліборобів у середині - другій половині 19 століття, на західноукраїнських землях та в НаддніпрянщиніНаддніпрянській Україні?

У період наполеонівських завоювань у німецьких державах було проведено реформи, які сприяли знищенню старих порядків.Розвитку промисловості сприяло використання машин і запровадження технічних винаходів. У 1822 р. в усій Німеччині працювало лише дві парові машини, у 1847 р. — близько тисячі.Період 1815-1847 рр. став у Німеччині часом становлення сил, які виступали за подолання політичної роздробленості країни. Мрія про єдину державу, в якій будуть забезпечені невід'ємні права людини і громадянина стає визначальною для німецького націоналістичного руху.Внаслідок переслідувань і репресій багатьом німецьким патріотам довелося залишити свої держави.Рішення Віденського конгресу негативно вплинули на розвиток Італії. Її знову переділили на вісім королівств і герцогств, а в північно-східній частині утворили Ломбардо-Венеціанське королівство, що входило до складу Австрійської імперії. 1815-1830 рр. стали для Італії, як і інших регіонів Європи, періодом Реставрації — відновлення старих порядків і політичної реакції. У всіх італійських державах було відновлено абсолютну владу монархів, панівні позиції знову посіли дворяни й духівництво.

Первая русская революция 1905-1907 гг.

Основные события:

Восходящая линия революции

1. 9 января 1905 г. – «Кровавое воскресенье» - расстрел мирной демонстрации рабочих Санкт-Петербурга, шедших с петицией к Николаю II к зимнему дворцу, что вызвало недовольство населения по всей стране.

2. Весна 1905 г. – забастовки на предприятиях во многих городах страны, пиком которых стали Первомайские забастовки.

3. Май-июнь 1905 г. – Иваново-Воскресенская стачка, в ходе которой впервые был образован Совет рабочих депутатов, который на месяц сумел взять власть в городе в свои руки.

4. Июнь 1905 г. – восстание матросов на броненосце «Потемкин» .

5. Октябрь 1905 г. – Всероссийская политическая стачка

Пик революции

6. 17 октября 1905 г. – Издание царского Манифеста 17 октября, по которому в России провозглашались демократические и гражданские права и свободы, учреждалась Государственная дума и гарантировались выборы в нее. После этого либеральные (буржуазия) силы отходят от революции и идут на диалог с властями, а леворадикальные силы (пролетариат) , не удовлетворенные Манифестом, пытались обеспечить дальнейшее развитие революции.

7. Декабрь 1905 г. – Декабрьское вооруженное восстание в Москве, которое потерпело поражение.

Нисходящая линия революции

8. Весна 1906 г. – Принятие «Основных государственных законов» , закреплявших изменения политической системы: Россия юридические становилась ограниченной «думской» монархией

9. 27 апреля – 9 июля 1906 г. – деятельность 1-ой Государственной думы, которая вместо 5 лет отработала только 72 дня и была распущена императором.

10. 20 февраля – 3 июня 1907 г. – деятельность 2-ой Государственной думы, которая вместо 5 лет отработала только 103 дня и была распущена императором, а также издание нового Избирательного закона.

Объяснение: