Чому пам'ятки античності сьогодні ми можемо побачити в Німеччині й Іспанії, Румунії та Болгарії? За до матеріалів підручника, додаткових джерел продовжіть ряд країн, на які вплинув античний світ. Укажіть, яку спадщину він для них залишив.

Епоха античності займає особливе місце в історії Європи. То був час, коли закладалися основи всього її подальшого розвитку, коли формувалася в найбільш розвинених регіонах Європи цивілізація надавала все більший вплив на прилеглі до Середземного моря і на набагато більш віддалені області Азії і Африки.

Прагнучи виявити деякі визначають розвиток і занепад суспільства закономірності (сутність їх різні дослідники визначали відповідно до своїх загальними концепціями), історію античної Європи, зазвичай залучали культурологи і соціологи, розглядаючи її як своєрідний еталон. Неодноразово зверталися до неї і основоположники марксизму, відкриваючи дію економічних законів, досліджуючи процеси виникнення класів і держави, співвідношення базису і надбудови в докапіталістичних формаціях, визначаючи місце цих формацій в поступальному русі історії. Деякі явища і процеси в найбільш чистою і ясною формі проявилися саме в античному світі. Античність може бути найбільш повно вивчена як особливий «соціальний організм», як суспільство, що становило «органічну систему», що мала свої передумови, що розвивалися в ході історії, підпорядковуючи собі всі елементи суспільства або створюючи відсутні в боротьбі старих традиційних відносин з новими, пристосовуватися до потребам що розвивається системи.

У сфері економіки античний світ, основою якого було місто, міська громада, що виникала з об'єднання родових і сільських громад - сіл, дозволяє простежити процес виділення індивідуальної власності з колективної, послідовне поглиблення поділу праці між окремими районами і всередині них, а також всередині окремих галузей виробництва , розвиток товарного виробництва і грошового обігу в ступеня значно вищою, ніж в попередніх і безпосередньо слідували за античністю товариства, розвиток продуктивних сил, а також виявити співвідношення цих факторів з натуральною основою господарства, руйнівний вплив товарно-грошових відносин на основну галузь виробництва - сільське господарство, а це призводило до концентрації земельної власності і в кінці кінців зумовило повну зміну економіки. Разом з тим, як неодноразово підкреслював К. Маркс, антична економіка дає можливість встановити відмінність між простим товарним виробництвом, націленим на накопичення, а не на розширене відтворення і прискорення оборотності капіталу, чому грошовий і торговий капітал не беруть участі в процесі виробництва, хоча можуть його розкладати або стимулювати, і виробництвом капіталістіческім. Основним було виробництво не мінових, а споживчих вартостей, так що і працю найманих працівників, який створював споживчі вартості, купувався як споживча вартість, що і відрізняло найманих працівників античності від пролетаріата.

Объяснение:

Неолити́ческая револю́ция (или «неолитизация») — переход человеческих общин от примитивной экономики охотников и собирателей к сельскому хозяйству, основанному на земледелии и животноводстве. ... Понятие «неолитическая революция» впервые предложено австралийско-британским археологом-марксистом Гордоном Чайлдом в 1923 году.

Производя́щее хозя́йство — хозяйство, где основным источником существования являются выращиваемые культурные растения и домашние животные. При переходе от присваивающего хозяйства к производящему общество перешло от охоты и собирательства к скотоводству и земледелию.

Русская культура 13 – 17 вв. 

1.Причина упадка – нашествие монголо-татар. 
2.Следствие: 
- гибель людей; 
- падение ремесла, исчезновение навыков изготовления; 
- на полвека прекратилось каменное строительство; 
- разрушены городские соборы; 
- сгорели литературные памятники 

3.Устное народное творчество: 
- новые легенды: «Сказание о невидимом граде Китеже» ( призыв к борьбе против захватчиков) ; 
- складывается жанр поэтических исторических песен, «Песня о Щелкане Дудентьевиче» ( рассказывает о восстании в Твери в 1327 г.) . 
4. Летописание. 
- используется бумага, а также пергамент и береста; 
- вместо «устава» (квадратное письмо, очень точное) появляется «полуустав» (более свободное и беглое письмо) , с 15 в. появляется скоропись; 
- центры летописания: Москва с 1325 г. 

- в 1408 г. составлен общерусский летописный свод ( Троицкая летопись, погибшая в московском пожаре в 1812 г.) ; свод – это сложный текст, в котором были соединены в единое целое летописные записи, сделанные в разных политических центрах Руси. Появление сводов позволяет утверждать, что русские земли стали в определенной мере жить общей жизнью еще до их объединения в единое государство. 
- в 1479 г. создан Московский летописный свод ( идея этих двух сводов: общерусское единство, историческая роль Москвы в государственном объединении всех русских земель) ; 
- появление хронографов ( труды по Всемирной истории) : в 1442 г. составлен первый хронограф Пахомием Логофетом. 

4.Исторические повести, героический эпос. 
- во вт. пол. 13 в. в Ростове была создана древнейшая редакция жития Михаила Черниговского (Черниговский князь, убитый в Орде за отказ поклониться изваяниям языческих богов) ; 
- исторические повести : «О битве на Калке» ,
«Повесть о разорении Рязани Батыем» - о Евпатии Коловрате , 
«Житие Александра Невского» (создаются во Владимирском Рождественском монастыре) ; 
подвигу Дмитрия Донского посвящены повести: «Сказание о Мамаевом побоище» , Софоний Рязанец создал поэму «Задонщину» о победе русской дружины в Куликовской битве. 
- составлены жизнеописания церковных деятелей Руси; 
- «Хождение за три моря» тверского купца Афанасия Никитина – первое в европейской литературе описание Индии ( путешествие Никитина было за 30 лет до открытия пути в Индию Васко да Гамой) . 

5.Городская культура: сильно влияние христианства при языческих пережитках. Появились еретики. Это свидетельствует о достаточно широком круге чтения еретиков, в который входили не только тексты Писания, но и постановления церковных соборов. Стригольники: в 1375 г. основатель ереси дьякон Карп был казнен с двумя товарищами по приговору новгородского веча. 
6.Архитектура: 
- возобновление каменного строительства в Новгороде и Пскове ( церковь Федора Стратилата на Ручье 14 в. , церковь на Ильине улице 14 в. в Новгороде; церковь Василия на Горке в Пскове 15 в. . 
Черты: обилие украшений на стенах, общая нарядность, праздничность. 
- строительство Московского кремля и его соборов: белокаменный при Дмитрии Донском, красный при Иване III. 
- первые белокаменные постройки в Москве относятся к 14-15 вв. : Успенский собор, собор Саввино-Сторожевского монастыря в Звенигороде, Троицкий собор Троице-Сергиева монастыря, собор Андроникова монастыря в Москве продолжали традиции владимиро-суздальского белокаменного зодчества. 

7.Живопись: 
- в 14 в. в Новгороде и Москве работал замечательный художник Феофан Грек ( Византия) : его фрески в церкви на Ильине, выполненные в 1378 г. в Новгороде, дошли до наших дней; При работе, в отличие от других, художник не смотрел на образцы и, не прекращая работы, беседовал с приходящими. 
- Андрей Рублев – 14-15 вв. , «Троица» хранится в Третьяковской галерее, фрески Успенского собора во Владимире ( здесь работал вместе с Даниилом Черным) 

Русская культура 16 века. 
1.Общая характеристика: 
- определяющее значение имела религия, 1551 г. Стоглавый собор, который провозглашал образцы творчества. Иконопись Рублева