РЕШИ ЗАЙ !1!1!1! 18б. Охарактеризуйте діяльність Юрія Котермака Дрогобича буду благодарна

Діяльність Юрія Дрогобича

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.

У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.

Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Творчість Д. має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Д. високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.

Відповідь:

У ХV столітті український учений Юрій Дрогобич був широко відомий у Європі як автор одного з перших у світі астрономічних календарів, як доктор медицини і філософії, ректор Болонського університету та професор Ягеллонського університету в Кракові, де його лекції слухав Микола Коперник.

 

Найбільше — щодо Космосу. Найбільш відомий вчений і дослідник Космосу з українців, це Юрій Котермак, або Юрія Дрогобич, вченого з Дрогобича, який юнаком пішки дійшов до Кракова, закінчив університет, став там згодом магістром, професором університету, ректором одного з найстаріших у Європі Болонського університету (у 1481—82 роках), котрий і сьогодні (сам бачив) займає ледь не квартал архітектурного ансамблю старого міста. Юрій Дрогобич був вихователем і наставником юного Миколи Коперніка. Саме цей учений першим зі східних слов'ян написав докторську дисертацію про зоряне небо. Алла Глусь з Одеси, Альона Печена з Черкащини дошукалися того, що етнічні українці заправляли у США цілими космічними програмами. Так, Михайло Яримович, українець, родом з Підляшшя (Польща), з 1964 року був відповідальним у США за створення космічних кораблів „Аполон", а з часом його призначили технічним директором проектування орбітальної лабораторії. Отже, саме М. Якимович у США втілював ідеї українця Ю. Кондратюка про міжпланетні подорожі. Якщо він вирішував питання про політ на Місяць, то інший українець, Ігор Богачевський, родом із Сокаля на Львівщині, допомагав американцям розв'язати складні питання, пов'язані з поверненням астронавтів на Землю. Богдан Гнатюк з Тернопільщини багато зробив у СІЛА для створення міжконтинентальних ракет, що запускаються з підводних човнів "Трайдент" тощо.

Найчастіше учні з почуттям гордості згадували космонавтів з українців. Йдеться насамперед про Павла Поповича з Київщини, упродовж багатьох літ одного з лідерів української громади в Росії, який першим з українців полетів у Космос як радянський космонавт. Цілі сторінки відводять діти для описування подвигу Героя України Леоніда Ка-денюка, який здійснював подорож у Космос на американському кораблі багаторазового використання "Колумбія". Згадано було і астронавтику з етнічних канадських українок Роберту Бондар (учениці Марія Крушинська і Тетяна Ханіна з Львівщини). Приємно було прочитати і про мого приятеля — керівника артилерійського дивізіону із запуску першої балістичної ракети в СРСР, соратника Сергія Корольова, нині 89-літнього киянина Івана Бровка, книжка якого "Космос беден без поэтов" вийшла у 80-х роках XX ст. у Товаристві „Знання".

Традиционная материальная культура кыргызского народа представляет собой уникальное явление всего культурного фонда народа. Её ста новление неразрывно связано с кочевой цивилизацией, к-рая возникла и получила всестороннее развитие на огромном евроазиатском и оставила глубокий неизгладимый след в мировой истории. Материальная культура, социальная организация, духовная жизнь древних кыргызов имели обще черты с культурой саков, усуней, гуннов, тюрков, монголоя зычных племён Центральной и Средней Азии. Особая близость, местами полное совпадение тех или иных элементов культуры кыргызов обнару живаются в культуре тюрко-монгольских племён и народов. Материальная культура кыргызов несколько этапов. Однако, основные, характерные элементы сложились в эпоху, когда кыргызские племена обитали в зап. р-нах Мон голии и Нижней Сибири в 3—2 в. до. н. э. Прежде всего относится к юрте, одежде, боевым доспехам, конским снаряжениям и др. отдельным элементам системы жизнеобеспечения.

Тенир-Тооская и Памиро-Алайская группы кыргызских племён испытывали в определённой степени влияние культурных традиций оседло- земледельческих народов Средней Азии (совре менной Центральной Азии). Прежде всего оно проявлялось в жилище, в сооружении стацио нарных жилых помещений; в пище, мучные изделия становились составной частью систем пи тания кыргызов. Материальная культура, осно ванная на кочевнических традициях, была веду щей, системообразующей тенденцией в общей эволюции этнокультурных традиций кыргызс кого народа.

Жилище и связанные с ним обычаи и обряды. Одним из ярких проявлений материальной культуры кыргызов является переносное жилище — юрта «боз үй». Она представляет собой вершину кочевой архитектуры и народно-прикладного искусства. Кроме этого, она была прекрасно при к кочевому образу жизни: мяг кость конструкций, удобность в транс портировке, всесезонность были её неизменными качествами. Юрта состояла из деревянной конструкции; остов, собираемый из нескольких частей складных решетчатых стенок «кереге», при дающих юрте в плане круглую форму. «Кереге» состояли из отдельных звеньев «канат», над к-рыми на жердях «уук» поднимали купол юрты — «түндүк». На месте соединения «канатов» уста навливали дверную раму «босого», на к-рую на вешивается двустворчатая дверь «каалга». Вок руг стенок ставятся циновки — «чий», обшитые войлоком, а весь остов юрты покрывается раз ной формы и размеров войлоками. Размер юрты зависел от кол-ва звеньев «канат», при сравне нии говорили «алты канат уй», «он канат уй», — «шестиканатная юрта», «десятиканатная юрта» или от кол-ва жердей — «уук», к-рые загнутым концом «ууктун алаканы» прикрепляются к вер ху раздвинутых «кереге», «ууктун учу» упираются в отверстия обода «түндүк» — «жүз баштуу», «сексен баштуу», «алтмыш баштуу уй» — баш — голо ва, верхушка остова юрты — «керегенин башы». В зависимости от качества «кереге», юрту делили на «тор көз», «жел көз», «ара көз». Особо крепкими и качественными были юрты, если решётки «кереге» были маленькими — «тор көз кереге». К убранствам юрты относились: «кереге чалгыч» — тесьма, проходящая по верхней части «кереге»; «ууктун боосу», верёвка для привязывания унин к верхней части «кереге»; «чырмоок чий» — циновка, обмотанная цветными нитка ми; «жабык баш», «тегирич» — тканая ковровая полоса, идущая внутри юрты ниже сгиба уни ны; «туурдук» — кошмы, к-рыми покрывается «кереге»; «үзүк» — кошмы, идущие между «туур- дуком» и «түндүком» и др. Убранство гостевой юрты «конок үй» отличалась богатством экстерь ера и интерьера, качеством всех её составных ча стей

Znanija Поиск... afanasjevafanasiewl xelenoil 7 минут назад История 5 - 9 классы сжать конспект В среде нобилитета (знати), особенно у старинных аристократических родов, прочно сохранялись традиционные представления о феодальных доблестях, высоко ценилась фамильная честь. Основная масса пополанства — купечество средней руки и цеховые мастера, а также представители традиционных интеллектуальных профессий. При всей идейной пестроте в культуре итальянского Возрождения сложилось, однако, ядро единого нового мировоззрения, специфические черты которого определяют его «ренессансность». К выдвижению этой важной просветительской цели вели и внутренние закономерности развития самой культуры.