1 Развернуто (в несколько предложений) ответьте на поставленные вопросы:  Охарактеризуйте опричнину как политический курс.  Дайте собственную оценку опричнины (предпосылки, идея, методы, последствия  Покажите на конкретных примерах стремление Ивана IV сосредоточить власть под своим началом. 2 Соотнесите даты и события (цифры и буквы): 1)1550 г. А) принятие Судебника 2) 1552 г. Б) Ливонская война 3) 1556 г. В) присоединение Астрахани 4) 1581 г. Г) Стоглавый собор 5) 15 Д) безуспешная осада Пскова 83 г. Стефаном Баторием 6) 15 Е) взятие Казани 65-1572 гг. 7) 15 Ж) Плюсское перемирие 58-1583 гг. 8)1551 г. З) деление земель на опричнину и земщину​

Последствия раздробленности Руси :
Положительные :
- Обогащение русской культуры, взаимодействуясь с Великим Княжеством Литовским и Золотоордынским Государством
-Укрепило моральный дух следствия этого политического состояния
Отрицательные :
-Забыты ремесла, города превращены в руины, лучшие мастера уведены в рабство. На Руси присутствовал дефицит бюджета, а самое главное подготовленных людей. Ведь мастерство предается от отца к сыну, из поколения в поколение. Именно в период раздробленности Русь начала отставать от Западной Европы

Демократична революція - це політологічний термін, що позначає революцію, результатами якої стане встановлення демократичного режиму, в знак заміни попереднього недемократичного правління, або в якій революційні зміни відбуваються демократичними засобами, як правило, без використання насильницьких методів та дій.

Так, такого роду революція можлива й в наше сьогодення. Ба більше, наразі, перевагу надають саме новому типу війни «інформаційному» та новим ведення подій – «ненасильницьким», через адвокасі кампанії, пропаганди, лобіювання і так далі. Якщо ж говорити про встановлення демократії, то так. Ми й досі маємо частку країн із авторитарним режимом/диктатурою. Однак їх специфікою є  втручання зовнішніх гравців у справи держави, міжусобиці/громадянська війна, поділ на ворогуючі табори. Саме це може спонукати до збройного конфлікту, а не до демократичної революції. Адже немає єдиної національної позиції та ядра у суспільстві, яке буде виступати з єдиною метою не радикальними діями.  

Історичними прикладами демократичних революцій є: Оксамитова революція в Чехословаччині (1989), «осінь народів» - повалення комуністичних режимів впродовж 1989-1990, Жасминова революція в Тунісі (2010-2011) та інші.