1)Пуладчи был основателем Могулистана, но не стал правителем гос-ва так как : А) Не имел наследственного права на занятие трона В) Основная часть племени дулат выступила против него C) население Могулистана поддержала Тоглук Тимура D) не пользовался авторитетом среди чагатаидов E) разжигал межрелигиозную рознь. 2)Хронология Бесшатыра охватывает период: A) V||| - V|| вв до н. Э. B) V - |V вв до н. Э C) V| - V вв до н. Э D) |V - ||| вв до н. Э E) ||| - || вв до н. Э

1)А не имел наследственного права на занятие трона

2)В 5-4 вв до н. э

Відповідь:

Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат

У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях

Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.

Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.

Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.

Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.

Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.

У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.

Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.

Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.

Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.

Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.

Для преодоления отставания России от развитых западноевропейских государств правительство Пётра I осуществило на протяжении первой четверти XVIII в. следующие реформы:
1) были организованы регулярные армия и военный флот;
2) были основаны государственные промышленные предприятия (рудники, металлургические заводы, верфи, мануфактуры и т. д. ) и созданы благоприятные условия для развития частных предприятий, главным образом для выполнения государственных заказов;
3) всемерное поощрение внешней торговли (но при условии строгой регламентации со стороны государства) ;
4) административная реформа: вместо малоэффективной системы приказов была введена новая система, отчасти заимствованная у Швеции: главный орган исполнительной, распорядительной и отчасти судебной власти - сенат; коллегии (по сути дела - отраслевые министерства) ; власть на местах осуществляли губернаторы (для удобства управления Россия была разделена на губернии) ;
5) ликвидированы пережитки местничества и введена Табель о рангах; иными словами, в основу иерархии правящего класса была положена не знатность рода, а заслуги конкретного лица перед государством;
6) церковь была полностью подчинена светской власти;
7) постепенно была упорядочена налоговая система;
8) было положено начало светскому образованию по европейским образцам;
9) заимствования у европейских стран в области быта и культуры.
Кроме реформ, следует назвать войны (со Швецией, Турцией, Персией) , которые Россия вела с целью получить выход к морям (соответственно к Балтийскому, Чёрному и Каспийскому) для упрочения своего стратегического и экономического положения (прежде всего - развития внешней торговли) .

Была введена рекрутская система, подразумевавшая выдачу определенного кол-ва человек с определенного кол-ва дворов; были введены в моду короткие немецкие платья вместо старомодных длиннополых; были ввезены новые культуры - картофель, табак и т. д. ; был построен первый в России флот.