Гетьман П. Тетеря у зовнішній політиці орієнтувався на А Московське царство. Б Річ посполиту​

Б Реч посполитой

Объяснение:

Після закінчення Руїни центром політичного, економічного та культурного життя українства стала Гетьманщина Лівобережжя.

На кінець XVII ст. під гетьманською булавою перебувало1/3 території відвойовано Хмельницьким. Столиця – місто Батурин. Гетьманщина була розділена на 10 полків: (Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький, Київський, Гадяцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Полтавський). На українські землі, що входили до складу Росії, з метою уніфікації системи управління, наприкінці ХVІІІ ст. був поширений загальноросійський адміністративний поділ. Територію України поділили на губернії і повіти.

На Лівобережній Україні у 1796 р. була створена Малоросійська губернія, а на Слобожанщині - Слобідсько-Українська губернія (у 1835 р. перейменована у Харківську губернію). У тому ж році (1796 р) Правобережну Україну поділили на три губернії: Київську, Подільську і Волинську.

1) Зависимые крестьяне в пользу феодалов несли две повинности: барщину и оброк. Барщина заключалась в обязанности крестьян часть своего времени отводить обработки земель феодала. Оброк представлял собой некоторое количество продукции, которую крестьяне были обязаны регулярно предоставлять феодалу. Соотношение барщины и оброка различалось в зависимости от конкретного региона или периода. Оброк мог быть натуральным (продукты сельского хозяйства) и денежным. Крепостная зависимость могла принимать более мягкие и более жесткие формы. Например, в одних случаях, крестьяне имели право менять феодала, переселяясь с места на место, в других же им было запрещено переселяться, а в самых крайних случаях, в руках феодала полностью находилась жизни его крепостного.2) В собственности феодала находилась земля, на которой работали крестьяне, поэтому они должны были платить ему за пользование ею. Кроме того, феодалу принадлежала верховная судебная власть в его землях.