Қ.Жаланри важнейшие иследования, труды​

У випадку виникнення загрози конфліктів між членами Ліги Націй, питання ставились на розгляд Ради, або третейського суду незацікавлених країн. За необхідності всі країни, члени Ліги Націй були зобов'язані розірвати з агресором всі економічні і культурні зв'язки, оголосити йому загальну блокаду. Криза діяльності Ліги Націй особливо яскраво проявилася після провалу міжнародної конференції з роззброєння, коли Німеччина та Японська імперія в 1933 р. вийшли з її складу. СРСР використовував її не стільки для реального вирішення міжнародних конфліктів, а як трибуну для політичної пропаганди, а потім вийшов з її складу, щоб не бути виключеним офіційно як країна-агресор. Безпомічність Ліги Націй проявилась при обговоренні скарг на японську агресію проти Республіки Китай, розпочату в 1931 р., італійську проти Ефіопської імперії (1935–1936), радянську проти Фінляндії (1939–1940). Ліга Націй не зуміла прийняти жодного ефективного рішення проти агресорів. Виключення СРСР з організації в грудні 1939 р. було кроком відчаю, а не реальною до жертві агресії

1. правление Анны Иоановны (отличалось засилием немцев)

2. А. Вторая половина 18 века - правления Елизаветы Петровны (предоставила право помещикам ссылать неугодных крестьян в Сибирь), Петра III (освободил дворян от обязательной государственной службы), Екатерины II (издала Жалованную грамоту дворянству)

3. Г

4. 1-Б, 2-Г, 3-А, 4-В

5.  А, Г (Б и В Пётр I даже не делал ;)

6. А

7. В

8. (если имеются в виду виды, то) казённые, посессионные, вотчинные, купеческие, крестьянские

9. Б

10. В

11. Б

12. В

13. В

14. Б

15. Г

16. Б

17. страты

18. сословия

19. Б

20. 1-Б, 2-В, 3-Г, 4-А

21.  Б

22. В

23. АГБВ

24. В

Объяснение: