Отличия религии и культуры древних египтян от других

Египтяне верят во множество богов, а у других религий например у христиане верят в одного бога. Также египтяне приносили жертвы и совершали культы. А христиане не совершали таких обрядов.

не было Вера включить на своих богов Как в Древней Греции была своя Вера своими отдельными богами. у них священным животным являлось кошкой с дьяволом был бог Анубис человек с головой собаки

Людина – головна загадка для філософського мислення. З античності і до наших днів філософи розмірковували, намагаючись пояснити, що є людина. Однак, чи наблизилися вони до її розуміння? Мабуть, кожному з великих філософів, мислителів, видатних дослідників – Сократу, І.Канту, Г.Сковороді, Ж.-П.Сартру, З.Фрейду, М.Шелеру, В.І.Вернадському, Т. де Шардену, М.Фуко, А.Печчеї  здавалося, що так. Однак з часом виявлялися нові складні проблеми. Вони стосувалися буття соціуму, впливу людини на природу в людського пізнання світу та власне себе. Ставало ясно: потрібні нові відповіді на питання «що є людина?» Тому для філософа проблема людини не застаріває та й не може застаріти.

     Отже, перше, що потрібно наголосити. Проблема людини є вічна філософська проблема. Друге, що слід відзначити, що вона цікава не лише для філософів, а й для пересічної людини, оскільки йдеться про нас самих. Нарешті, третє зауваження стосується особливості філософського осмислення людини: воно пов’язане з можливістю представити цілісну картину людини та виокремити ознаки, що закриті для нашого повсякденного досвіду.

      Пізнавати людину надзвичайно цікаво. Однак і дуже складно. Таке пов’язане зі складністю самої людини як предмету вивчення. Справа в тому, що людина водночас приналежна двом світам – природному та соціальному. Людина не може існувати без природи та поза нею. Однак особливості людини постають в соціумі. Втім людина не лише «частинка», елемент соціального світу. Вона інтелектуальна та духовна істота. Людина створила світ культури та цивілізації, поза якими не може існувати. І які не можуть існувати та розвиватися без людини – на відміну від природи. Людина адаптується до світу природи та соціуму не просто пристосовуючись до того, що є, а здатна створювати нову реальність.

Объяснение:

Реформа патриарха Никона начала реализацию в 1653 - 1655 годах. Эта реформа несла в себе коренные изменения в религию, которые выразились в следующем:

Крещение тремя перстами вместо двух.

Поклоны следовало совершать до пояса, а не до земли, как было раньше.

Внесены изменения религиозные книги и иконы.

Введено понятие "православие".

Изменено имя Бога, в соответствии с общемировым написанием. Теперь вместо "Исус" писалось "Иисус".

Замена христианского креста. Патриарх Никон предлагал заменить его четырехконечный крестом.

Изменение обрядов церковной службы. Теперь Крестный ход совершался не по часовой стрелке, как было раньше, а против часовой стрелки.

Объяснение:

Плюсы. Российская религия перестала быть обособленной, и стала более походить на греческую и римскую. Это позволило создать большие религиозные связи с другими государствами.

Минусы. Религия в России на момент 17 века была наиболее ориентирована на первоначальное христианство. Именно здесь были древние иконы, древние книги и древние обряды. Всё это уничтожено ради интеграции с другими государствами, если говорить современным языком.