Розкрийте історичне значення експедиції Ф. Магеллана​

Объяснение:

Ідея експедиції багато в чому була повторенням ідеї Колумба: досягти Сходу, тримаючи курс на Захід. Колонізація Америки ще не встигла принести істотних прибутків на відміну від колоній португальців в Індії, і іспанцям хотілося самим плавати до островів Прянощів і отримувати вигоду. На той час стало ясно, що Америка — це не Азія, але передбачалося, що Азія лежить порівняно недалеко від Нового Світу[1]. В 1513 році Васко Нуньєс де Бальбоа, пройшовши Панамський перешийок, побачив Тихий океан, названий їм Південним морем. З тих пір протоку в нове море шукало кілька експедицій. У ті ж роки португальські капітани Жуан де Лішбоа[pt] і Іштебан Фроїш дійшли приблизно до 35 ° пд.ш. і відкрили Ла-Плату. Вони не могли його серйозно досліджувати і прийняли величезний затоплений естуарій Ла-Плату за протоку [2]:125.

В 1515 році Іспанія послала експедицію з 3 суден на пошуки протоки на чолі з Хуаном Діасом де Солісом. Він досяг Ла-Плати і, висадившись на берег, почав дослідження на суші, але місцеві жителі його з'їли, і незабаром два уцілілі корабля повернулися в Іспанію [2]:125-126.

Ця впевненість зіграла важливу роль в плануванні їм експедиції, проте він був готовий до пошуків інших шляхів до Індії, якщо цей виявиться помилковим[1].

Ще в Португалії важливу роль в підготовці експедиції грав компаньйон Магеллана астроном Руй Фалейру[pt]. Він створив б обчислення довготи і справив обчислення, з яких випливало, що Молуккських островів легше досягти, вирушаючи на захід, і що ці острови лежать в півкулі, «що належить» Іспанії за тордесільяським договором[1]. Всі його розрахунки, як б обчислення довготи, згодом виявилися невірними. Якийсь час Фалейру значився в документах з організації плавання перед Магелланом, але в подальшому він все більше відтісняється на другий план, і командувачем експедиції призначається Магеллан. Фалейру склав гороскоп, з якого випливало, що йому не можна вирушати в експедицію, і залишився на березі[3].

Крестьянское сословие в XVII-XVIII веках нередко поднимало выступления против феодалов, это были настоящие крестьянские войны. Но большую часть времени феодальное и крестьянское сословия всё же жили в ладу, мирно. Крестьяне принимали свои повинности, отсутствие свободы и поземельную зависимость как естественное состояние дел, ведь так жили их деды и прадеды. Сеньоры тоже понимали, что надо жить мирно и не ссориться.

Самыми страшными врагами простых людей были болезни, голодные годы и война. Поэтому крестьяне Франции в семнадцатом веке вставали ни свет ни заря и первым делом молились Господу, чтобы он избавил их от чумы, голода и войны.

Феодальные междоусобицы и захватническая внешняя политика европейских монархов порождали у крестьян чувство неуверенности в будущем дне. Они были полны страха перед грабежами и разорениями, которые были спутниками войны. Ведь воюющим солдатам было нужно много продовольствия, и часто воины кормились за счет крестьян. Бывало, что они убивали крестьян, насиловали, а уже потом грабили. Законы были не на стороне простых людей.

Объяснение:

Николай 1 начал военную реформу он принял

Развертывание системы военных поселений. Военизация учебных заведений, ужесточение цензуры, теория официальной народности. Также на крымской войне было принято на вооружение винтовки которые были с закруткой снаряда. Они улучшали полёт снаряда. Улучшение флота российской империи на чёрном и азовском море. Итоги этого всего армия которая была под контролем военначальков и готовая дать отпор каждому (но когда шла крымская война этой могущественности не ощущалось как при Александре 2 уже после мира, (которую воспитал Николай 1))