Особливості розвитку культури Індії та Китаю в середньовіччі

1,2

Объяснение:

1.Українці Галичини, Буковини, Закарпаття зазнавали політичного гніту і національної

дискримінації. На освіту в Галичині кошти виділялись нерівномірно для української і

польської громади. У 1903 р. в Галичині було 49 гімназій, із них українських – 4. На

початку ХХ ст. на західноукраїнських землях в умовах режиму конституційної

монархії, який надавав українському населенню ширшу, ніж в Російській імперії,

свободу слова та діяльності різного роду об’єднань, дедалі більше активізувалось

суспільно-політичне життя і розгортався національно-визвольний рух. Першими

політичними партіями в Галичині були: Русько-українська радикальна партія (1890

р.), Українська народно-демократична партія (1899 р.), Руська народна

партія(1900 р.).

2.Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. на теренах Західної України почали виникати різні

молодіжні організації. Так, 11 лютого 1894 р. В. Нагірний заснував у Львові

спортивне товариство «Сокіл». 5 травня 1900 р. в с. Завалля Снятинського повіту К.

Трильовський створив  спортивно-пожежне товариство «Січ». А щоб проводити

військове навчання, учні львівських середніх шкіл у 1911 р. створили таємний

гурток «Пласт». Військове навчання молоді здійснювало також утворене у 1912 р.

товариство «Січові стрільці». Ці гуртки виникли на базі ідейної підготовки

галицької молоді до боротьби за незалежність.

В 1581-1585 годах Московское царство во главе с Иваном Грозным существенно расширило границы государства на Восток, вследствие победы над монголо-татарскими ханствами. Именно в этот период Россия впервые включила в свой состав Западную Сибирь. Это случилось благодаря удачному походу казаков во главе с атаманом Ермаком Тимофеевичем против хана Кучума. В данной статье предлагается краткий обзор такого исторического события, как присоединение западной Сибири к России.В 1579 году на территории Орел-городка (современный Пермский край) был сформирован отряд казаков, состоящий из 700-800 воинов. Их возглавлял Ермак Тимофеевич, ранее бывший атаманам волжских казаков. Орел-городок находился в собственности купеческого рода Строгановых. Именно они и выделили деньги на создание войска. Главная цель – защита населения от набегов кочевников с территории Сибирского ханства. Однако в 1581 году было принято решение организовать ответный поход с целью ослабить агрессивного соседа. Первые несколько месяцев похода – это была борьба с природой. Очень часто участникам похода приходилось орудовать топором, чтобы прорубать ход через непроходимые леса. В итоге, казаки приостановили поход на период зимы 1581-1582 года, создав укрепленный лагерь Кокуй-городок.