Конспект на тему: Священная Римская империя

Свяще́нная Ри́мская импе́рия, с 1512 года — Свяще́нная Ри́мская импе́рия герма́нской на́ции (лат. Sacrum Imperium Romanum Nationis Germanicae или Sacrum Imperium Romanum Nationis Teutonicae, нем. Heiliges Römisches Reich Deutscher Nation) — надгосударственный союз итальянских, немецких, балканских, франкских и западно-славянских государств и народов, существовавший с 962 по 1806 годы. В период наивысшего расцвета в состав империи входили: Германия, являвшаяся её ядром, северная и центральная Италия, Нижние Земли, Чехия, а также некоторые регионы Франции. С 1134 года Священная Римская империя формально состояла из трёх королевств: Германии, Италии и Бургундии. С 1135 года в состав империи вошло королевство Чехия, официальный статус которого в составе империи был окончательно урегулирован в 1212 году.

О
Наступним кроком Солона був поділ усього вільного населення Аттики за майновою ознакою на 4 групи.
Становище громадян Аттики відтепер стало визначатися не знатністю походження, а розміром їхнього прибутку. Від нього залежали їхні права й обов'язки.
Громадяни перших двох груп служили в кінноті, зевгіти становили важкоозброєну піхоту. Фети під час війни служили в легкій піхоті або веслували на кораблях.
Зазнало змін управління державою. Найвищим органом влади стали народні збори, у яких брало участь усе чоловіче населення Аттики віком старше ніж 20 років. На народних зборах розглядали найважливіші державні питання: ухвалювали закони, обирали посадових осіб. На державні посади могли обиратися лише представники перших трьох груп- Фети ж мали право лише голосувати на народних зборах. Для кращої роботи зборів було створено Ралу чотирьохсот (від кожного розряду по 100 представників). Вона мала готувати справи для обговорення на народних зборах.
За ареопагом залишалися досить широкі повноваження, зокрема розгляд тяжких злочинів. Голосування за смертними вироками відбувалося вночі, щоб зберегти таємницю. Кожний опускав в урну камінець. Білий - прощення, а чорний - смерть. Якщо камінців було порівну, то від міста Афіни додавався один білий камінець. Новим державним органом, запровадженим Солоном, стала рада суддів. Вона обиралася щороку і складалася з 6000 громадян, що досягли 30-літнього віку.
Розв'яжіть хронологічну задачу. Скільки років тому Сопон заклав основи афінськоі демократії? Яке це було століття, яка його половина ?
Поміркуйте, що мав на увазі Плутарх, коментуючи наслідки реформ Солона: «Заможним завдав він чимало шкоди, бо скасував усі борги, але ще більше обурювалися бідні, бо Сопон не поділив землю, як вони цього воліли».
3. Чим уславили свої імена Пісістрат та Клісфен?
Хоч якими помітними були зміни, започатковані реформами Солона, вони не похитнули могутності знаті. Незабаром Пісістрат проголосив себе захисником демократії та прав бідних громадян і встановив в Афінах тиранію. Пісістрат роздавав землі біднякам, але запровадив для всіх податок, який становив десяту частину врожаю, чим збагатив державну скарбницю. Щоб праця селян Аттики давала більше прибутків, їм було наказано замість пшениці розводити виноградники й маслини. Було вжито заходів для розвитку торгівлі з багатими причорноморськими колоніями.
Розширювали й вирівнювали вузькі криві вулиці міста. Було споруджено водогін, який забезпечив Афіни водою, а стічні труби до позбутися нечистот. За з різних міст архітектори, скульптори й живописці споруджували й прикрашали храми. Було збудовано храм Афіни на Акрополі. За велінням Пісістрата було записано поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея».
У 510 р. до н. є. тиранію в Афінах було повалено. Відбулися народні збори, які надали право провести нову реформу Клісфену. Цю реформу було проведено в 507 р. до н. є. Країну поділили на 10 областей, кожна - з трьох частин (рівнинної, узбережної та гірської).
Замість Ради чотирьохсот було впроваджено Ралу п'ятисот, яка складалася з представників кожної області. Було створено нові урядові органи -колегії: одна з них відала податками, а друга -збройними силами (колегія стратегів). До них на один рік обирали по 10 громадян.
Для боротьби з тиранією та задля збереження демократії Клїсфен запровадив остракізм - голосування на народних зборах черепками з видряпаним іменем людини, яку громадяни вважали небезпечною для держави.
За правління Клісфена було завершено побудову Афінської держави на демократичних засадах. Чому Пісістраіа називають тираном? Чи був Пісістрат жорстоким тираном? Що він зробив для Афін? Чому з ім'ям Клісфена пов'язують завершення армування Афінської держави?
Роздивіться карту на с 123. Де розташовані грецькі області Лаконіка та Мессенія?
4. Як виникла Спарта? Хто і як здійснював у ній державне управління?
У 9 ст. до н. є. на півострові Пелопоннес в області Лаконіка дорійці заснували кілька поселень. Згодом вони остаточно підкорили місцеві ахейські племена. У 7 ст. до н. є. дорійці приєднали до своїх володінь сусідню область Мессенію. Під час двох Мессенських війн і склалося державне утворення, що дістало назву Лакедемон (Спарта).
Підкорене населення за чисельністю в 5-6 разів було більшим за спартанську громаду, тому основним завданням дорінців-спартіатів було збереження панування. Давньогрецькі історики та письменники віддають славу творця спартанських законів легендарному  мудрецю танських законів легендарному мудрецю Лікургові. За законами Лікурга спартанський полії: очолювала рада старійшин Із 28 осіб віком понад 60 років. До складу ради належали також двоє царів віком понад ЗО років, які командували армією. Царська влада в Спарті була спадковою, а старійшин вибирали на народних зборах із числа знаті. Рішення старійшин затверджували на народних зборах. Народ міг лише схвалювати або відхиляти пропозиції старійшин і царів. У випадку, якщо народ прийме неправильне рішення, рада старійшин і царі могли відхилити його та розпустити народні збори. 

Началом периода захвата Руси можно считать весну 1223 года, когда отряды Орды под предводительством Чингисхана подошли вплотную к Днепру, где на тот момент находилась граница государства.

Русские князья на тот момент находились в состоянии вражды, поэтому не смогли дать достойный отпор захватчикам. Несмотря на то, что на пришли половцы, армия татаро-монгол быстро захватила преимущество.

Первое прямое столкновение между войсками состоялось на реке Калке, 31 мая 1223 года и было довольно быстро проиграно. Уже тогда стало ясно, что нашей армии не удастся победить татаро-монголов, однако натиск противника еще довольно долго сдерживался.

Зимой 1237 года началось целенаправленное вторжение основных войск татаро-монголов на территорию Руси. На этот раз армией противника командовал внук Чингисхана – Батый. Армии кочевников удалось достаточно быстро подвигаться вглубь страны, разграбляя княжества по очереди и убивая на своем ходу всех, кто пытался сопротивляться.

Объяснение:

Основные даты захвата Руси татаро-монголами, которые нужно знать в этом промежутке и по этому историческому событию:

1223 год -Татаро-монголы подошли к границе Руси;

31 мая 1223 года - Первое сражение;

Зима 1237 год - Начало целенаправленного вторжения на Русь;/

1237 год - Захвачены Рязань и Коломна, пало Рязанское княжество;

4 марта 1238 года - Убит великий князь Юрий Всеволодович, захвачен город Владимир;

Осень 1239 года - Захвачен Чернигов, пало Черниговское княжество;

1240 год - Захвачен Киев, пало Киевское княжество;

1241 год - Пало Галицко-Волынское княжество;

1480 год - Свержение монголо-татарского ига.