Почему первые реформы Петра l могли вызвать негативную реакцию российского общества?

Объяснение:

На первом этапе реформы носили в основном хаотичный характер и были вызваны в первую очередь военными нуждами государства, связанными с ведением Северной войны. Проводились в основном насильственными методами и сопровождались активным вмешательством государства в дела экономики (регулирование торговли, промышленности, налогово-финансовой и трудовой деятельности).

вот это

Объяснение:

это реформы петрррааав

Если говорить об обучении девочек, то необходимо отметить, что до семи лет они находились под опекой матерей и нянек. А с семи лет они обучались ткачеству, прядению, умению читать и писать. Их обучение напрямую зависело от пожеланий и возможностей семьи, в которой они выросли, ведь государство перекладывало обязательство обучения девушек на их семьи.

В Афинах обучению девочек уделяли меньше внимания, чем в Спарте. В Спарте девочки обязательно должны были быть обучены письму и чтению, они занимались интенсивной гимнастикой, пением и танцами, так как должны были принимать участие в религиозных ритуалах и мистериях.

У вересні 1921 р. уряд очолив Едуард Бенеш. Він запровадив монополію на деякі предмети виробництва, яка регламентувалась системою ліцензій. Урядовий синдикат закуповував увесь цукор, що вироблявся в країні, і експортував його за кордон, залишаючи собі 50% прибутку. Було введено податки на відпускну ціну вугілля. Це дозволило урядові стабілізувати курс крони, забезпечити умови для економічного росту держави. Військова промисловість та залізничний транспорт були поставлені під контроль держави.

Світова економічна криза та її негативні наслідки стали помітними у Чехословаччині лише у 1930 р. У 1933 р. обсяг промислового виробництва становив 60% у порівнянні з 1929 р. Виробництво сталі скоротилося до 68%, а коксу – до 59%. Загальна кількість безробітних сягнула 700 тис. чол. Особливо відчутно криза вдарила по Словаччині й Закарпатській Україні, де збанкрутували сотні підприємств.

У 1934 р. Чехословаччина встановила дипломатичні відносини з СРСР. Між державами було укладено торговий договір і кредитну угоду. Чехословаччина і Франція підписали пакт про взаємодо . У травні 1935 р. такий же пакт був укладений з СРСР. Однак підписання цього документа не гарантувало реальної безпеки для ЧСР, оскільки надання до СРСР обумовлювалося обов'язковою підтримкою Франції.

Для забезпечення стабільності демократичного режиму здійснювалася політика створення різних коаліцій в парламенті. У 20-х роках країною керувала коаліція чеських, словацьких, німецьких і деяких угорських партій. При цьому основні керівні посади завжди перебували в руках представників чеських партій.

При вирішенні політичних проблем значну роль відігравала «група Гарда». З президентом Т. Масариком тісно співпрацював Е. Бенеш. У Судетській області, населеній переважно німцями, активізувалася діяльність фашистських угруповань, діяльність яких була заборонена восени 1933 р.

У 20-30-х роках у Чехословаччині (на відміну від деяких держав Центральної і Південно-Східної Європи) суттєвих суспільно-політичних змін не сталося.

У травні 1935 р. відбулися вибори до Національних зборів. Судето-німецька партія і партія Глінки посилили свої позиції у парламенті. Масарик змушений був піти у відставку. У грудні 1935 р. президентом був обраний Е. Бенеш.