Вторая Мировая Война. кто обвиняет Советский Союз в развязываний войны, иза нападений на Польшу,
В свете нынешних событий после марта 2014 г. когда к нашей стране был присоединен Крым, а в Украине началась, по сути, гражданская война, в сторону России последовала новая череда обвинений. Европейские политики и дипломаты обвиняют именно Россию в развязывании войны на Украине, выставляя нашу страну в очередной раз агрессором, как и 76 лет назад. Если трактовку событий на Украине давать еще рано, т.к там много белых пятен, то проанализировать события перед Второй Мировой войной на данный момент не вызывает трудностей.
А Англия с Францией были союзниками, и пытались не начать Вторую Мировую, если бы Франция с Англией напали на Германию сразу после того как они атаковали Польшу, у немцев было меньше бы шансов выиграть, так как Германия после Первой Мировой потеряла половину оружия и средств и платит дань победителям.
Взоры Англии и Франции обратились к недавнему идеологическому противнику СССР. Главным было не перетянуть на свою сторону СССР, а не дать Советской России установить плотные связи с Третьим Рейхом. Объединившись эти два государства, могли вершить мировую политику без участия Англии и Франции. 17 апреля 1939 г. в Москве на переговорах между делегациями СССР Англии и Франции было внесено предложение о заключении между странами тройственного договора о взаимо В ходе переговоров представители Англии и Франции всячески затягивали принятие решений по договору. Брать на себя обязательства перед СССР, Франция и Англия не желали.
Но если Франция и Англия метались между Германий и СССР не желая иметь дел с обеими странами, то Германия с 1938 г. начала работать на сближение с Советской Россией более плодотворно. После оккупации Чехословакии и Австрии между Германией и СССР находилась только Польша. Ещё в 1938 г. после подписания Мюнхенского соглашения Германское посольство предвидело возможности пересмотра внешней политики СССР.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Перечислите основные достижения фундаментальных и отраслевых наук в начале XX века.Объясните их практическое значение.
Объяснение:
У 18 років він став президентом Російської Академії наук, яку очолював протягом п’ятдесяти років. Перші чотири її президенти були німцями. Після того як російською імператрицею стала Єлизавета І, вона спрямувала свою політику проти засилля німців. Протягом п’яти років посада президента залишалася вакантною. Бо Єлизавета не бачила достойної кандидатури. На той час Кирило Розумовський повернувся до Петербурга з-за кордону, отримавши там гарну європейську освіту. Та найголовніше – став довіреною особою імператриці. Старший брат Кирила Олексій Розумовський, завдяки чудовому голосу опинився у придворній капелі, став фаворитом доньки Петра І цесарівни Єлизавети. Після сходження Єлизавети І на престол, Олексій Розумовський отримав звання й маєтності та мав неабиякий вплив при дворі. Він забрав до Петербурга Кирила Розумовського. Різниця у віці між братами була у 19 років, тож Олексій опікувався молодшим братом як батько. Відправив Кирила на навчання до найкращих закладів Німеччини, Франції та Італії.
Після повернення з Європи Кирило Розумовський поринув у веселе та безтурботне життя вельможі єлизаветинського двору. «Маючи гарну зовнішність і гострий розум, – писала у мемуарах Катерини ІІ,– зумів досягти у вищому світі загальної шани і любові. Особливою популярністю й успіхом Кирило Григорович користувався у придворних красунь».
1746-го він одружився з родичкою імператриці Катериною Наришкіною, яка мала величезний посаг у вигляді кількох десятків тисяч кріпаків, села та нерухомість у Петербурзі й Москві.
1747-го імператриця відновила гетьманство в Україні. Цьому сприяли міжнародні обставини та прохання козацької старшини. 1750-го на козацькій раді у Глухові Кирила Розумовського обрали гетьманом Лівобережної України. Кандидатуру гетьмана визначала імператриця, а на Глухівській раді відбулося втілення сценарію «обрання».
Кирило Розумовський не поспішав відмовлятися від столичного життя. Лише за наказом імператриці у липні 1751-го новообраний гетьман з величезною свитою прибув до Глухова, де йому влаштували помпезну зустріч. Своєю резиденцією гетьман обрав Батурин, де спорудив палац, який був мініатюрною копією двору Петербурзького. Кімнати прикрашали картини, оксамит, золотий посуд, дорогі меблі. Потреби гетьмана тут обслуговувало 260 людей. У гетьманських палацах у Глухові та Батурині працювали капеляни, по декілька десятків музикантів, сотники, стрільці та пташники. Для охорони гетьмана існував спеціальний кінний загін, який вдягався в зелені гусарські мундири.