Найбільших феодалів-землевласників у Речі Посполитій називали: шляхтою конфедератами старшиною магнатами Вопрос №2 ? Багатогалузеве феодальне господарство, яке орієнтувалося у виробництві на ринок – це: фільварок уділ помістя вотчина Вопрос №3 ? Привілейованим станом у Речі Посполитій були: Православне духівництво шляхта міщани козаки Вопрос №4 ? Виникнення фільварків на українських землях було зумовлено конкуренцією з боку мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи зростаючим попитом на зерно на внутрішньому та зовнішніх ринках зростанням економічної могутності цехів та їхньої ролі в торгівлі неефективністю використання в господарстві праці кріпосних селян Вопрос №5 ? У складі Брацлавського та Руського воєводств Речі Посполитої в другій половині XVI – першій половині XVII ст. перебували: Закарпаття та Буковина Холмщина та Підляшшя Галичина та Східне Поділля Волинь та Західне Поділля Вопрос №6 ? Українські землі після підписання Люблінської унії… Мали отримати автономний статус Підпорядковувались Литві і Польщі спільно Підпорядковувались Польському королівству Підпорядковувались Великому князівству Литовському

1) магнатами

2) фільварок

3) шляхта

4) зростаючим попитом на зерно на внутрішньому та зовнішніх ринках

5) Галичина та Східне Поділля

6) Підпорядковувались Польському королівству

В своих воспоминаниях Мустафа Шокай писал, что «[Туркестанская автономия] была распущена 13 февраля 1918 года».«У правительства не было ни своих офицеров, ни денег, ни армии. Почта, телеграф, железная дорогая находились в руках врагов. В таких условиях естественно, что правительство, просуществовавшее лишь очень короткое время, не смогло сделать ничего существенного для выполнения в полной мере национальных требований народов Туркестана. Сам факт создания правительства в таких условиях и существование в течение 64 дней – удивительное явление», писал он. Туркестанская автономия была ликвидирована в результате вооруженной карательной акции правительства большевиков.

Объяснение:

поставь лайк и оценку это правельно

Сырым Датұлы бастаған көтерілістің себептері:

Біріншіден, шекара шебінің ішкі жағына уақытша өткен қазақтарға қойылатын талаптар тым қатайтыла түсті. Онда кез келген қазақты оның кездейсоқ басқа бір руласы жасаған құқық бұзушылық әрекеті үшін ұстап алып, айыптауға болатын еді.

Екіншіден, Орал казак әскерлері тарапынан бұрынғысынша дала төсіндегі «әскери іздестірулер» тоқтатылмады.

Үшіншіден, Нұралы ханның және оның төңірегіндегілердің беделі жыл өткен сайын төмендей берді. Ол бірте-бірте патша үкіметінің қолындағы қуыршақ қолшоқпарға айнала бастады.