Во 1. На какие две зоны были разделены враждующие стороны2. В каком году вспыхнула вторая гражданская война3. В каких государствах о. Кромвелем было подавлено народноесопротивление. В результате которого эти государства стати зависимыми от Англии.​

Внутренняя политика Франции во второй половине XVII века склонялась к укреплению вертикали центральной власти, серьезно ослабленной за годы смуты. Не решаясь немедленно восстановить институт интендантов, в период Фронды ликвидированный на большей части территории Франции, первый министр делал это постепенно, направляя в провинции королевских комиссаров сначала с разовыми поручениями, потом – на определенный отрезок времени и, уж когда население свыклось с присутствием на местах представителей правительства, – постоянно. Потребовало времени и «приручение» парламентов, попытавшихся было вновь занять независимую от короны позицию. Мазарини использовал политику кнута и пряника: наиболее влиятельные члены суверенных судов просто подкупались, по отношению же к упорствующим монархия порою прибегала к демонстрации силы.

Объяснение:

Князівство проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, половці, з середини ХІІІ століття — Золота Орда, Литва. Для протидії агресивним сусідам Галицько-Волинське князівство неодноразово укладало союзи із католицьким Римом, Тевтонським Орденом.
Галицько-Волинське князівство занепало через агресивні зазіхання сусідів, відсутність міцної централізованої княжої влади, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.