Выделите основные черты догосударственного уклада жизни. 3. Каким образом регулируются отношения  в первобытных коллективах?4. Каковы предпосылки возникновения государства?5. Выделите основные черты концепции норманизма и антинорманизма.6. Каковы основные функции Древнерусского государства?7. Выделите и охарактеризуйте основные этапы христианизации Руси.​

Экстраординарной считалась единственно должность диктатора, назначаемогоодним из консулов по соглашению с сенатом. Поводами для назначениядиктатора могли быть любые кризисные ситуации на войне и внутри страны,требовавшие неотложных, непререкаемых и быстрых действий. Лицо, назначенноедиктатором обладало высшей гражданской, военной и судебной властьюодновременно. Диктатор имел законодательную власть, ему не страшны былиникакие законные противодействия, включая вето плебейских трибунов.Все прочие магистраты продолжали функционировать, но под властьюдиктатора.По истечении шестимесячного срока диктатор был обязан сложить своиполномочия. Последняя из известных республиканских диктатур имела место в220г. до н.э.Прямо противоположными республиканской диктатуре были «диктатуры»,возникшие с грубым нарушением республиканской конституции - бе Суллы, Цезаря и др.«Коллективные» органы.Что касается «коллективных» органов власти, то их было несколько.На первое место следует поставить центуриатные собрания. Они былиполномочны - с древнейших времен - принимать или отвергать законопроект,представленный кем-либо из магистратов - консулом, претором, народнымтрибуном. Голосовали по центуриям.Помимо законодательных функций центуриатные комиции избирали илиотвергали кандидатуры предложенных им должностных лиц, решали вопросы войныи мира, судили особо тяжкие преступления, угрожавшие смертной казньюпричинителю, и т.д.Трибутные комиции обладали в принципе той же компетенцией, что ицентуриатные, но по делам меньшей значимости (избирали низших магистратов,решали вопросы о наложении штрафов и т.д.).Однако, эти собрания не были регулярными и собирались по воле одного измагистратов - консула, претора, народного трибуна, верховного жреца. Ихпостановления чаще всего были предрешены магистратами.

Может что

Відповідь:

Перемога Об'єднаних Націй - СРСР, США, Великої Британії - та їх союзників над агресивними державами "осі" в Другій світовій війні докорінно змінила ситуацію у світі і визначила майбутній розвиток країн на десятиріччя. З одного боку, призвідниці війни - Німеччина, Італія і Японія, що раніше мали статус великих держав, внаслідок воєнної поразки не лише були ослаблені економічно, а й втратили на певний час можливість брати активну участь у міжнародному житті. З іншого боку, Франція і Велика Британія, зазнавши великих матеріальних втрат у війні, також втратили статус світових держав. Розпад їхніх колоніальних імперій, що почався відразу після закінчення війни, ще більше продемонстрував послаблення міжнародних позицій колишніх світових метрополій. Водночас домінуючі позиції на світовій арені займають США і СРСР, які вийшли з війни найбільш зміцнілими у військовому і політичному планах.

Пояснення:

ответ:Колективіза́ція сільського господарства в СРСР — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.

Фактичною метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення. Було відомо, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з боку селян, яких мали позбавити землі, проте партійне керівництво приймало його як належне, мовляв «не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».

Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона була війною режиму проти селянства. Історики називають колективізацію однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Більшовики доводили, що рано чи пізно колективне сільське господарство має замінити дрібні селянські господарства. Однак, переконати селян погодитися з таким поглядом буде не й довго, особливо після тих вчинків, що їх за НЕПу отримали селяни. Реакція селян на створення в 1920-х роках колгоспів та радгоспів була малообнадійливою — до них вступило лише 3 % усіх сільськогосподарських робітників СРСР. Тому, опрацьовуючи перший п'ятирічний план, більшовики розраховували, що вони зможуть колективізувати не більше 20 % селянських дворів (для України це завдання виражалося в 30 %). Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, вочевидь, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства.

Объяснение:держи добрий человек его оно?