1. Объясните, почему первый раздел параграфа называется «Земля выбрасывает своих детей». Предложите свой вариантназвания. 2. Покажите на карте направления миграции населе-ния (страны, из которых эмигрировали европейцы, и страныиммиграции 3. Сравните положение аристократии в XIX иXVI—XVIII вв. Чем вы можете объяснить происшедшие измене-Ния? 8 класс история​

Іран та Туреччина ідеально підходять для порівняльного аналізу, оскільки вони були одними з небагатьох мусульманських країн, які пережили епоху європейського імперіалізму як незалежні держави. Модернізація значною мірою була роботою корінних еліт в обох суспільствах. У міжвоєнний період національні еліти в Туреччині та Ірані усвідомлювали схожість між собою, і політика, що проводилася в одній країні, часто впливала на іншу. Мустафа Кемаль Ататюрк в Туреччині та Реза Шах Пахлаві в Ірані намагалися сприяти соціально-економічній модернізації у відповідних країнах, наслідуючи Захід. Хоча Ататюрк виправдовував авторитарне правління тимчасовим явищем, називаючи його періодом «опіки», після якого Туреччина здійснить перехід до повноцінної демократії, але, схоже, Реза Шах хвилювався з цього приводу. Після Другої світової війни політичні траєкторії двох країн розійшлися. Туреччина стала «військовою демократією», тоді як Іраном правили спочатку самодержавна монархія, а потім ісламська теократія. В останні роки, здається, Туреччина та Іран схожі і розхожі. З одного боку, ідеологічні основи військового кемалізму та ісламізму опіки, відповідно, все частіше обговорюються та ставляться під сумнів у кожній країні. Однак, поки Туреччина переживає процес демократизації та демілітаризації, теократія в Ірані перетворюється на більш мілітаризований режим, при цьому Революційні гвардії здійснюють посилений контроль як над економікою, так і за політикою.  

Основні спільні риси розвитку:

1) Постійна відсіч потенційним претендентам, які зазіхали на їх територіальну цілісність та суверенітет;

2) Модернізаційні процеси, однак із різними результатами та наслідками;

3) Іран, вслід та за прикладом Туреччини проводить ряд реформ: судову, земельну та фінансову;

4) Адаптація елементів західного (про європейського зразка).

Період від смерті Богдана Хмельницького до початку гетьману­вання Івана Мазепи історики, починаючи з М. Костомарова, нази­вають Руїною. Руїна характеризувалася внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу та іноземним вторгненням в Україну.Існують різні підходи до географічного та хронологічного ви­значення Руїни.

1. Основний зміст — розпад Україн­ської держави. Тривала з 1657 р. до 1687 р. Охопила і

Лівобережну, і Правобе­режну Україну

2.Основний зміст — спустошення Правобережної України.Тривала з 1663 р. до 1687 р.Охопила тільки Правобережжя України

Причини Руїни

-Відсутність загальнонаціонального лідера, який би міг продо­вжити справу Б. Хмельницького після його смерті.

-Розкол серед української еліти з питань внутрішньої і зовніш­ньої політики: частина орієнтувалася на Москву, частина — на Річ Посполиту.

-Нездатність старшини поставити державні інтереси над особис­тими.

-Гострі соціальні конфлікти, небажання рядового козацтва і се­лянства підпорядковуватися будь-якому уряду.

-Втручання у внутрішньоукраїнські справи та безпосередня агре­сія з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської ім­перії та Кримського ханства.

Результати і наслідки Руїии

Почалася суспільна криза Речі Посполитої, що завершилась загибеллю Польської держави наприкінці 18ст.

Туреччина зазнала поразки від Священної ліги, що призвело до її занепаду у XVIII ст.

Росія вийшла з Руїни ослабленою, її внутрішнє становище вимагало змін.