Как можно применить особенности древнетюркской письменности в развитии тюркских государств в VI-IX веках?​

Письменность, применявшаяся в Центральной Азии для записей на тюркских языках в VIII-X вв. н. э. Древнетюркская письменность использовалась литературным языком того времени, который также называется языком орхоно-енисейских надписей.

Литовско-русское государство (сер. XIII - сер. XVI вв. )
На территории Восточной Европы в течение более трех столетий существовало сильное Литовско-Русское государство. Великое княжество Литовское и Русское возникло на землях бывшей Киевской державы, куда не «пришли» монголы. Объединение западно-русских земель началось во второй трети XIII века при Великом князе Литовском Миндовге. В период правления Гедимина и его сына Ольгерда территориальное расширение Литвы продолжалось. В ее состав вошли Полоцкое, Витебское, Минское, Друцкое княжества, Турово-Пинское Полесье, Берестейщина, Волынь, Подолье, Черниговская земля и часть Смоленщины. В 1362 году князь Ольгерд разбил татар в битве при Синей Воде и овладел Подолией и Киевом

1)  У X столітті з'являються твори романського стилю. Романський стиль розвивається впродовж X, XI і XII століть, тобто захопив приблизно 3 століття.

2)  У середині XII століття  готичний стиль розпочав розвиватися. Інтенсивний розвиток проходив в XIII, XIV і XV століттях.

3) Винайдення книго друкування (народження) відносять до 1440 року. У Німеччині близько 1440 року Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат, який розпочав друкарську революцію. Деревоблоковий друк був поширений в Східній Азії з часів китайської династії Тан у 8 столітті. У Європі поширення такого друку на основі існуючих гвинтових пресів було популярним до 14 століття. Найважливішим нововведенням Гутенберга була розробка ручних металевих друкарських матриць, що дозволило створити рухому систему друку на основі типу. Його щойно розроблена ручна форма зробила можливим точне і швидке створення рухомого металу у великих кількостях.  

4) Церковний розкол 1054 рік - це розрив відносин між нині римо-католицькою церквою та східними православними церквами, який тривав з 11 століття. Велика Схизма стала кульмінацією теологічних і політичних розбіжностей між християнським Сходом і Заходом, що склалися протягом попередніх століть.