Політичний портрет Грушевського

Объяснение:

Карл Великий-Король франків, король лангобардів, герцог Баварії, імператор заходу.

Основні напрямки діяльності:

1. Розширення територій Франкської держави.

2. Формування феодальних відносин у Західній Європі.

3. Створення упорядкованого християнської держави.

4. Розвиток освіти.

Основні підсумки діяльності:

1. За час його царювання франки здійснили 53 походи, з них 27 очолював сам Карл. Територія держави за час її правління збільшилася вдвічі.

2. Вища знать країни, пов'язана з Карлом ленною присягою, зобов'язана була бути на війну з підвладними людьми. З 789 Карл неодноразово видавав укази, що наказували кожній вільній людині знайти собі сеньйора, під керівництвом якого він повинен служити. Збільшувалося число залежних селян.

3. Імператор будував свою державу на релігійному фундаменті, державний устрій було підпорядковано християнським принципам. Прийнявши на себе місію "захисника Церкви", Карл підпорядкував її собі, а для зміцнення політичного впливу своєї держави він використовував проповідь християнства.

4. У 787 був виданий указ про створення шкіл при монастирях, в 789 — про обов'язкову освіту всього вільного чоловічого населення (залишився невиконаним). При дворі склався вчений гурток на чолі з Карлом, названий Академією.

За свої заслуги ще за життя Карл отримав прізвисько»Великий".

     Русско-турецкая война 1877-1878 гг. - крупнейшее событие в истории XIX века, оказавшее значительное религиозное и буржуазно-демократическое влияние на балканский народ. Масштабные военные действия русской и турецкой армии являлись борьбой за справедливость и имели огромное значение для обоих народов.
     Весной 1877 года состоялось сражение в Закавказье, в результате которого русскими была захвачена крепость Баязет и Ардаган. А осенью в окрестностях Карса состоялось решающая битва и основной пункт сосредоточия турецкой обороны Авлияр был разбит и русская армия (значительно изменившаяся после военных реформ Александра 2) двинулась к Эрзуруму.
      В июне 1877 года русское войско, численностью 185 тысяч человек во главе с братом царя Николаем перешла начала переход через Дунай и пошла в наступление против турецкой армии, состоявшей из 160 тысяч человек, находившихся на территории Болгарии. Сражение с турецкой армией состоялось при переходе Шипкинского перевала. На протяжении двух дней велась жестокая борьба, которая завершилась победой русских. Но уже 7 июля, по пути к Константинополю, русский народ столкнулся с серьезным сопротивлением турок, занявших крепость Плевну и не желающих ее покидать. После двух попыток русские бросили эту затею и приостановили движение через Балканы, заняв позицию на Шипке. 
     И только к концу ноября ситуация изменилась в пользу русского народа.
Ослабленные войска турок сдались, и русская армия продолжила путь, побеждая в сражениях и уже в январе 1878 года вступила в Андрианополь. В результате сильного натиска русской армии турки подались в отступление.