1. Двосторонні міждержавні відносини :
а) прикордонні держави
Прикордонні держави - найближче зовнішнє середовище, від
взаємодії з яким безпосередньо залежить мир і стабільність по всій
периферії кордонів України, її нормальний внутрішній розвиток,
безперешкодне і широке спілкування із зовнішнім світом.
б) західні держави - члени ЄС та НАТО
Західним державам належить провідна роль в сучасній
міжнародній системі, зокрема у всесвітньому економічному комплексі
і в міждержавних інституційних механізмах управління глобальними і
регіональними процесами. Виходячи з цього визначальною рисою
зовнішньої політики України щодо цих держав є встановлення з ними
відносин політичного і військового партнерства, взаємовигідного
економічного співробітництва, широких культурних, наукових,
гуманітарних зв'язків.
в) географічно близькі держави
Географічно близькі держави разом з деякими прикордонними
країнами є своєрідним мостом між Україною і заходом Європи.
Україна прагнутиме до розвитку з ними повномасштабних дружніх
відносин. Співробітництво з географічно близькими державами
розширюватиме смугу стабільності і миру навколо України, сприятиме
її утвердженню як впливової європейської держави, торуватиме шляхи
до широких політичних, економічних, культурних, наукових,
гуманітарних стосунків з Центральною, Північно-Східною і
Південно-Східною Європою. Розгалужені і стабільні стосунки України
з географічно близькими державами є необхідною умовою повноцінного
інтегрування України у сім'ю європейських народів, її активної
участі в регіональному і субрегіональному співробітництві.
г) держави Азії, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки та
Латинської Америки
Україна підтримує виходячи з міркувань політичної та
економічної доцільності двосторонні відносини з тими азіатськими,
африканськими, латиноамериканськими державами, а також країнами
Азіатсько-Тихоокеанського регіону, які відіграють помітну роль у
світовій та регіональній політиці, мають високий рівень
економічного розвитку, розташовані у стратегічно важливих для
Української держави регіонах.
Задание 1:
А) Братьев Гракхов побудило выступить в защиту земледельцев их обнищание и, соответственно, угроза подрыва государственности.
Земледельцы, составлявшие средний класс, воевали - обрабатывать землю становилось некому. Вернувшиеся после войны продавали свою землю и уходили в Рим. Земли теперь обрабатывали, в основном, чужеземные рабы, что было опасно: они не испытывали чувства благодарности к своим захватчикам и могли выступить против хозяев.
Согласно закону того времени, бедные слои населения не могли поступать на службу в армию. Это вело к ослаблению военного могущества Римской империи.
Видя все это, Тиберий Гракх предложил провести реформу: раздать землю бедным гражданам, введя ограничение в пользовании землей для крупных землевладельцев.
Б) Потому что когда Гай Гракх умер, богачам его закон не понравился и они потихоньку начали ставить всё на свои места. И потом всё вернулось круги своя. Бедняки оставались без земель, а богачи скупали все земли, которые только были.
Задание 2:
Смысл этих высказываний в том, что в Древнем Риме рабы приравнивалось к обычным орудиям труда и скоту. Они не воспринимались как люди, их считали «вещью». Рабовладельцы безжалостно относились к рабам, заставляя их работать на протяжении всего дня, а потом давали отдохнуть буквально несколько часов, и снова за работу. Ни о каком личном, свободном времени речи не шло вообще. Из-за такой неимоверно тяжёлой жизни рабы ходили ужасно изнурённые, многие болели и умирали.
Задание 3:
А) Речь Спартака характеризует его как уже состоявшегося воина, который был уверен в собственной силе и боевом опыте. Существует версия о том, что Спартак был свободнорожденным гражданином родом из Фракии (запад Балкан), возможно эллином по происхождению. Есть версия и о том, что до пленения он мог служить во вс римских легионах, где хорошо обучился военному искусству и кавалерии. Это был волевой и свободолюбивый человек, обладавший всеми качествами лидера.
Б) После длительной полосы удач восстания Спартака, во-первых, у восставших появилась уверенность в собственной непобедимости. Были факторы, говорившие о разладе между командирами отрядов Спартака и самим лидером; по мере нарастания угрозы самому Риму тот привлекал лучших полководцев, и в конце Спартаку противостоял уже Марк Красс; в последние годы восставшие поверилиу в собственную безнаказанность, занимались мародерством в занятых северных районах Римской империи, грабили сельчан, насиловали женщин, что не могло не настроить против них местное население. Под конец восставшие потеряли чувство реальности, и, переоценив собственные силы, решили захватить Рим. Однако в решающем сражении с Крассом заметно поредевшие армии Спартака потерпели поражение к 70 году до нашей эры у истоков реки Силар.
В) После подавления восстания Спартака условия рабов были незначительно улучшены, скорее всего из опасений возникновения новых волнений и восстаний.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Переход от присваивающего хозяйства к производящему называют а) неолитической революцией б) палеотической революцией в) бронзовой революцией
ответ во вложении так сказать