1.Как называлась стоянка, обнаруженная на полуострове Мангыстау?2.Перечисли стоянки Жамбылской области?3.К какому периоду относятся стоянки в Жамбылскойобласти?4.Сколько каменных орудий труда было найдено на стоянкахБориказган и Шабакты?5. Перечисли, какие орудия труда были найдены на стоянкахЖамбылской области6. Что такое бифас?​​

1)Кермек

2)Палеолитические стоянки

3)Бөріқазған

4)300 орудий

5)Не знаю

6)Бифас это-Двухсторонний, обоюдоострый каменный нож, скребло человека каменного века.

Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.

Особливості освіченого абсолютизму Редагувати

Теорія «освіченого абсолютизму», родоначальником якої вважається Томас Гоббс, цілком пройнята раціоналістичною філософією тництва. Сутність її полягає в ідеї світської держави, в прагненні абсолютизму поставити вище всього центральну владу. До XVIII століття державна ідея, виразником якої був абсолютизм, розумілася вузькопрактично: поняття про державу зводилося до сукупності прав державної влади. Міцно тримаючись за вироблені традицією погляди, освічений абсолютизм вніс разом з тим і нове розуміння держави, яка вже накладає на державну владу, що користується правами, і обов'язки. Наслідком такого погляду, що склалася під впливом теорії договірного походження держави, з'явилося те теоретичне обмеження абсолютної влади, яке викликало в європейських країнах цілу низку реформ, де поруч з прагненням до «державної користі» висувалися турботи про загальний добробут тницька» література XVIII століття не тільки ставила завдання критики старих порядків: прагнення філософів і політиків того часу сходилися в тому, що реформа повинна здійснитися державою і в інтересах держави. Не дивно, що ці ідеї припали до смаку деяким монархам, зокрема Фрідріху II. Ще в юності він захопився філософією і листуванням із вільнодумцями, став масоном і написав власний трактат із критикою політичної теорії Макіавеллі, виданий в Голландії під вигаданим ім'ям. А ставши королем, Фрідріх II із завзяттям взявся за проведення реформ — у відповідності із власним розумінням ідей тництва. Він заборонив тортури й оголосив про скасування цензури. Переконаний прихильник свободи віросповідання, король стверджував, що може звести у Пруссії святилища навіть для язичників, якщо ті захочуть оселитися в його державі, а згодом таки розпорядився побудувати католицький собор у Берліні, населеному переважно протестантами. Приватну власність оголосили недоторканною, судочинство за порадою Монтеск'є відокремили від виконавчої влади. За наказом монарха був створений новий звід законів. Фрідріх II запровадив у Пруссії загальну початкову освіту, будував дороги, заохочував заснування нових мануфактур, скасував митниці всередині королівства. Така державна політика, власне, й дістала назву «освіченого абсолютизму»[1].

«Освічений абсолютизм», принаймні в теорії прагнув до союзу монархів і філософів, які бажали підпорядкувати держава чистому розумові. Не дивно, що в літературі «освічений абсолютизм» був зустрінутий захоплено. Найбільш яскравий приклад цього захоплення — політичний світогляд Вольтера, цієї ж точки зору трималася і школа фізіократів з Кене, Мерсьє-де-ла-Рів'єром і Тюрго на чолі.

1 во При Данииле Александровиче: Коломна, Переяславское княжество

При Юрии Даниловиче: Можайск

При Иване Калите: Галич, Улич, Белоозеро , часть Ростовского княжества

При Василии 1: Муромское и Нижегородское княжества

2 во Правление Ивана 3(1462-1505) и Василия 3 (1505-1533)  считается завершением объединения русских земель

3 во Иван 3: Великий Новгород, Тверское княжество, Дмитров, Углич, Вологда, Ярославское и Ростовское княжества

Василий 3: Псков, Смоленск, Рязань

ОТМЕТЬ КАК ЛУЧШИЙ ДЛЯ МЕНЯ ЭТО ВАЖНО...