Вас естествознания знание ​

1)Во время наблюдения не происходит принятие участия в процессе.

Эксперемент, требует непосредственного участия.

2)Математическое моделирование — процесс построения и изучения математических моделей.

3) Обобщенный вывод в конце каждой главы имеет огромное значение: дает возможность представить в целом результаты проделанной работы. И все это пригодится при написании заключения в конце исследования. Важно помнить, что излагать мысли следует рационально

надеюсь ответ бы полезен

Обычно древнегреческий храм воздвигался в более крупных центрах.
Храмы строили в честь Богов Олимпа.
Т.к  у греков была богатая архитектура, то строительство было  самое разнообразное, но в основном храмы были похожи внешне ( Первые храмы строились из дерева, позднее их начали сооружать из камня)
Прежде всего храм окружали колонны. Особенно на входе в святыню, колонны были особенно красивы и искусно сделаны ( иногда на окончании колон ( под потолком) греки изображали нимф или солдатов, держащих эту крышу). Вообще, все колонны имели разнообразный вид ( чаще всего храмы были белого или желтоватого цвета) 
Внутри храма были поставлены статуи Богов ( также, сначала изготавливались примитивные скульптуры, но позднее скульптуры достигли совершенства) Боги в храме располагались кругом, но по среди всех сидел Зевс, держа в руках свои знаменитые молнии ( По крайней мере так выглядел храм Громовержца) Если храм возводился в честь другого Бога, то разумеется, верховной статуей был другой Бог. Например храм Афины на острове Эгине. Храмы были богато украшены, святилища заполняли драгоценные металлы. Пол скорее всего выкладывался из мрамора ( т.к это весьма благородный камень). Также, если в храме присутствовали статуи героев народа ( воинов, гос. деятелей, полководцев) На основе их скульптуры нередко рисовали историю подвигов и достижений этого человека ( чаще всего рисовали черной краской) 

та влади.

Фараон був абсолютним монархом країни й, принаймні в теорії, повністю контролював її землю та ресурси. Він був верховним воєначальником і главою уряду, і спирався на бюрократичний апарат чиновників, щоб управляти своїми справами. Функцію управління виконував візир, який був його правою рукою, представником, і слідкував за землемірними роботами, скарбницею, будівельними проектами, правовою системою та архівами. На регіональному рівні країна поділялась на 42 адміністративні райони, які називались номами. На чолі кожного ному був номарх, який звітував перед візиром і був під його юрисдикцією. Храми становили кістяк економіки. Це були не лише молитовні будинки, але вони відповідали й за збір та зберігання національного багатства в системі комор і скарбниць, що перебували у віданні доглядачів, які перерозподіляли зерно і товари.

Значна частина економіки була централізованою і під строгим контролем. Хоча стародавні єгиптяни не використовували карбування монет до пізнього царства, але мали свого роду грошово-бартерну систему, в якій загальноприйнятими одиницями вартості були стандартні мішки з зерном і дебени, що дорівнювали приблизно 91 grams (3 oz) міді або срібла. Робочим платили зерном; простий трудівник міг заробити 5 мішків (200 кг або 400 фунтів) зерна на місяць, тоді як майстер міг отримати 7 мішків (250 кг або 550 фунтів). Ціни були фіксовані по всій країні та записані в списки, щоб полегшити торгівлю; наприклад сорочка коштувала п'ять мідних дебенів, тоді як корова — 140 дебенів. Зерно можна було обміняти на інші товари, згідно з переліком фіксованих цін. У п'ятому столітті до н. е. карбовані гроші прийшли в Єгипет з-за кордону. Спочатку монети використовувались як стандартизовані зливки дорогоцінного металу, а не справжні гроші, але в наступні століття міжнародні торговці стали покладатися на карбування

Объяснение:

якщо звісно це те що тобі потрібно