Греческий историк Ксенофонт замечал, что хотя все хвалят спартанское устройство, «подражать ему не желает ни один полис». Почему?

Государство спартиатов имело военизированный характер, и многие видели в нем идеал «гоплитского государства». Впрочем, греческий историк Ксенофонт (V—IV в. до н. э.) замечал, что, хотя все хвалят спартанское устройство, «подражать ему не желает ни один полис». В 550 г. до н. э. Спарта возглавила первый военный союз полисов — Пелопоннесский, который в дальнейшем стал оплотом консервативных, олигархических режимов. Спарта долго оставалась сильнейшим полисом Греции, но к середине V в. до н. э. гегемония постепенно перешла к Афинам.

Итак, Спарта представляла собой тип полиса с абсолютным преобладанием сельского хозяйства, слабым развитием ремесла и торговли, олигархическим строем. Для него характерны архаичность и консерватизм социальной и политической организации. Его экономика основывалась на эксплуатации илотов — подневольного населения, близкого по положению к рабам и принадлежавшего полису.

Объяснение:

Що й було у полiтицi бiльшовикiв, царських, та тимчасових урядiв то вони майже нiчого не робили, багато чого обiцяли народу, та зненавидили один одного як найгірших ворогiв. Поразчи бiлого руху було завдяки Троцькому який за да пропаганди та устрахування змусив бiлогвардiйцiв здатися та воювати на боцi Красногвардiйцiв. А на рахунок падiня Тимчасового уряду це також завдяки бiльшовикам вони просто знищили армiї та другого роду повстання а з тими якi були ще у протистаннi як Холодний Яр 1928 року або рухи з дальнього сходу (ви знаєте що могло би вiдбуватися) (На русском)

В России резко загострилась большой кризис крепостного государства, и этим вызывающе проблемы среди

селян, посмольку помещики в года кризиса отдавались к посилено експлуатации.

А вот революционные события заставили Царское правительство пойти на некоторых демократической политической жизни и государственного строя Положение об органах государственной власти и их взаимоотношения с императорской властью и правительством были закреплены в опубликованных 23 апреля 1906 года своде основных государственных законов основные законы закрепляли также принципы государственного строя России монархическая форма правления унитарная форма государственного устройства авторитарный политический режим с некоторыми элементами демократии доминирование императора в государственном механизме и другое

(незнаю точного ответа но это то что можно и не будет стыдно написать)

Объяснение:

Сьогодні в Україні намагаються відродити козацтво, ретельно вивчають життя козаків, їх звичаї, традиції, створюють сучасні козацькі загони. Справді, часи козацтва — частина героїчного минулого українського народу. Так в чому ж полягає такий жвавий інтерес до козаків? Чому ж ми, українці, пишається ними на весь світ?

Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що у козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Кожен в Україні чув про козаків. Козак в нашій уяві — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею. Захисник Вітчизни, оборонець прав і віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Про них написано багато наукових книжок, цікавих романів, знято фільмів. Про наш козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави — гімні України. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистити слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. І у це слово вкладають розуміння найбільших чеснот нашого народу.

Козацтво в Україні виникло більше 500 років тому, в час розпаду Київської Русі після монголо-татарської навали. Українські міста піднімалися з руїн, але володарем колись могутньої держави стали литовські князі, хоча переважну більшість населення Великого Князівства Литовського складали українці й білоруси. В перші часи українці під новою владою почувалися вільно, литовці не утискали їх ані віри, ані мови, ані прав чи звичаїв. Та вже у XV-XVI ст. посилився вплив поляків, починається відбирання прав і процес закріпачення селян. Українці перестали почувати себе господарями на власні землі.