По мнению ученых, завершение территориального раздела мира к началу ХХ века привело к новому витку борьбы. Определите каковы причины (не менее двух причин) обострения международной ситуации да

Незавершеним описом подій 1292 р. закінчується Галицько-Волинський літопис. Подальшу історію давньоукраїнської княжої держави вчені відтворюють на основі побіжних згадок про неї в інших, переважно іноземних, джерелах.

На початку ХIV ст. влада в Галицько-Волинській державі знову зосереджується в одних руках. Після смерті інших князів династії Романовичів єдиним володарем став син Лева Даниловича князь Юрій I Львович (13011308).

Це був могутній та розумний правитель. Він дуже вдало використав внутрішні заколоти, які відбувалися в той час у Золотій Орді. Юрій I знову пересуває південні кордони своєї держави аж до нижньої течії Дністра й Південного Бугу.

Він, як і його дід Данило, прийняв королівський титул, іменуючи себе королем Русі та князем Володимирії (Волині). Він переніс столицю зі львова до Володимира-Волинського, уклав союз із мазовецьким князем Казимиром Куявським та одружився з його дочкою. Юрій І львович зійшовся з німецькими хрестоносцями з метою заручитися підтримкою і мати союзників у боротьбі проти язичницької литви. Адже литва на той час ставала дуже сильною державою.

Одним з головних здобутків короля Юрія I було утворення в 1303 р. окремої Галицької церковної митрополії. До неї ввійшли кілька єпархій: Володимирська, луцька, Перемишльська, Турово-Пінська, Галицька та Холмська.

Раніше вся Русь-Україна входила до складу однієї митрополії — Київської. Однак наприкінці XIII ст. київські митрополити перебралися зі зруйнованого монголами Києва в Суздаль. Тому заснування окремої митрополії мало велике значення для розвитку українських земель. По-перше, призначення Константинопольським патріархом окремого митрополита для королівства Руського демонструвало всьому православному світові його авторитет і могутність. По-друге, це був захист політичної незалежності давньоукраїнської держави. По-третє, утворення митрополії давало неабиякі можливості для розвитку церковної організації та традиційної культури.

А) 31 мая 1223 года

Б) Монгольская империя, Черниговское княжество, Киевское княжество, Смоленское княжество, Галицко-Волынское княжество, Киевская Русь

В) •Поражения как на реке Калке, Русь еще не знала. После битвы на Русь вернулась только каждый десятый воин. Погибло 6 князей.

•Пленных князей монголо-татары положили под бревна, на которых несколько дней пировали.

•После битвы монголо-татары разорили Южные русские земли.

Г) При взятии городов крепостей монголо-татары были весьма искусны, но битву предпочитали вести на открытых пространствах.