Як завдяки Вільгельму Оранському змінився порядок престоло-наслідкування?​

Объяснение:

Характеризуючи соціальні та світоглядні передумови середньовічної культури, необхідно усвідомити хронологічні рамки Середньовіччя. Під середньовічною культурою сучасна наука розуміє культуру доби феодалізму, що відповідно до країн Західної Європи становить період приблизно від У до ХУ ст. Формування феодальних відносин у країнах Західної Європи відбувається нерівномірно. У Франції та Італії – впродовж ІХ-ХІ ст., у Німеччині – до середини ХІ ст., завоювання Англії кінця ХІ ст. прискорили процеси феодалізації у цій країні.

До кінця ХІ ст. у Західній Європі завершується поділ суспільства на землевласників – феодалів (сеньйорів) та залежних селян (сервів). Феодальні відносини характеризуються поєднанням верховної влади, у тому числі політичної, з землеволодінням, васальною ієрархією. Відносини особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів) становили систему васалітету. Васал отримував землі від вищестоящого сеньйора, який, у свою чергу, був чийсь васал. Одержання землі зобов’язувало васала виконувати військові обов’язки, брати участь у суді і т.д.

Ге́тманщина (укр. Гетьма́нщина; белор. Гетманшчына; польск. Hetmańszczyzna; в официальных документах — Войско Запорожское, укр. Військо Запорозьке, также использовались и другие названияПерейти к разделу «#Название») — историографическое название части казацких земель на территории современной Украины, а также, частично, России (Стародубье), Белоруссии (Лоев и восточная часть Белорусского Полесья) и Молдавии (северная часть Приднестровья), на которые в разные исторические периоды распространялась власть гетмана Войска Запорожского.