Источник № 2. Эразм Роттердамский, из сочинения “Похвала глупости”: “Глупость создает государства, поддерживает власть, религию, управление и суд. Да и что такое вся жизнь человеческая, как не забава Глупости?” “Мудрость делает людей робкими, и потому на каждом шагу видишь мудрецов, живущих в бедности, в голоде, в грязи и в небрежении, повсюду встречающих лишь презрение и ненависть. К дуракам же плывут деньги, они держат в своих руках кормило государственного правления и вообще всячески процветают”. Источник № 3. Француа Рабле, из романа “Гаргантюа и Пантагрюэль”: “— Перед вами первостатейный король. Я хочу сделать из него порядочного человека. Эти чертовы короли здесь у нас, на земле, — сущие ослы: ничего-то они не знают, ни на что не годны, только и умеют, что причинять зло несчастным подданным да ради своей беззаконной и мерзкой прихоти будоражить весь мир войнами. Я хочу при его к делу — научу его торговать зеленым соусом. А ну, кричи: “Кому соусу зеленого?” Бедняга прокричал. — Низко взял, — заметил Панург и, схватив короля за ухо, принялся наставлять его: — Бери выше: соль-ре-до! Так, так! Недурная, черт побери, глотка! Право, только теперь, когда ты перестал быть королем, для тебя начнется счастливая жизнь”. “Государства будут счастливы тогда, когда короли будут философами или философы королями”. ответьте на вопрос: о каких недостатках (пороках) общества писали оба автора, что высмеивали? Что объединяет цитаты из Рабле и Роттердамского?

Населе́ние Росси́йской импе́рии на момент её провозглашения и в течение всего двухвекового периода её существования было многонациональным, хотя ядро населения империи, именуемое титульной нацией, составляли великороссы (русские), национальная идентичность которых сформировалась в среде восточнославянского населения Великого княжества Московского в XIV—XV веках, проживавшего на территориях, вошедших в состав Русского государства.

Практически все народы страны занимались в основном сельским хозяйством, некоторые вели кочевую жизнь. Тем не менее доля городского населения постоянно росла, особенно быстро в период Второй промышленной революции, в конце XIX — начале XX веков. В этот период быстро росла и общая численность населения: по темпам Россия в 1860—1910 гг. опережала все европейские страны.

В 1880 году в стране проживало 82 млн человек, к 1894 году это число возросло до 122 млн, к 1914 — до 182 млн, прирастая на 2,4 млн ежегодно. В период с 1902 по 1912 год прирост населения увеличился до 3,7 млн в год, чему не помешали даже революция 1905 года и Русско-японская война[1].

Давньогрецька філософія традиційно в українській історії філософії розглядається як одна з двох гілок античної філософії. При такому поділі часові рамки давньогрецької філософії охоплюють період від 6 століття до н. е. до приблизно 6 століття після народження Ісуса Христа. У вужчому сенсі термін «давньогрецька філософія» охоплює час від зародження до елліністичної філософії.

Філософія зародилась у Стародавній Греції близько 6 століття до н. е., як новий раціоналістичний б бачення світу на противагу міфологічному світогляду попередніх століть. У своєму становленні вона спиралася на старогрецьку міфологію у давньогрецьке мистецтво та поезію та на ті фізичні, математичні, астрономічні знання, які вже були накопичені попередніми цивілізаціями Середземномор'я.

Особливістю філософії Стародавньої Греції була схильність до космології, тобто до пояснення природи речей. Цим вона відрізняється від філософій Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю, які почали складатися приблизно одночасно, в період, що одержав назву осьової доби. Індійська філософія бачила головну проблему в особистому вдосконаленні людини на шляху до просвітлення, тоді як китайську в основному цікавили питання управління державою. У давньогрецькій філософії психологія та етика обґрунтовувалися космологією.

Завдяки своєму ухилу до космології давньогрецька філософія містила в собі зачатки природознавства, яке виділилося з філософії набагато пізніше. Давньогрецька філософія має фундаментальне значення для всієї західної філософії.

вот всё правильно

Объяснение:

нету