поглиблення суспільного поділу праці у другій половині xvi — першій половині xvii ст. сприяло появі на україні нових міст. у цей час в східній україні були засновані конотоп, фастів, лисянка, шаргород, кременчук, гадяч, миргород, яготин, старокостянтинів, умань, бориспіль, гайсин та десятки інших міст і сотні містечок. у волинському воєводстві в середині xvi ст. нараховувалося 68, а в 1629 p. — вже 114 міст. держава й окремі феодали одержували від них значні доходи (збори з ремісників і торговців, плату за проїзд через місто, за місце на ринку тощо). як видно з люстрації xvii ст., навіть деякі містечка стали давати своїм власникам у п'ять — десять разів більше доходу, ніж села, на місці яких вони виникли.
одночасно зростали старі міста й містечка. наприклад, за 1552—1622 pp. у каневі кількість будинків збільшилася майже у сім разів (з 226 до 1644), у черкасах — в 4,5 раза (з 257 до 1120), у києві — в 3,6 раза (з 487 до 1750). в 30—40-х роках xvii ст. особливо інтенсивно розвивалися містечка у подніпров'ї. так, лише за десятиріччя (1630—1640) котельва зросла більш як у 9 разів (з 70 до 633 будинків), васильків — понад 8 (з 60 до 500), лубни — майже в 6 разів (із 153 до 882).
у 40-х роках xvii ст. на україні налічувалося вже близько тисячі міст і містечок. деякі з них мали значне, як на той час, населення (львів — 15—18 тис., київ — 15 тис., меджибіж — 12 тис., біла церква — понад 10,7 тис., животів — понад 10,1 тис., острог — 10 тис., кам'янець — щонайменше 10 типовим, однак, для україни на той час було місто з 2—3 тис. жителів.
lelikrom2202
12.03.2022
Особенности его политики: 1. сочетание реакционных (консервативных) и реформаторских черт 2. проведенные реформы принесли определенную пользу стране, но не изменили ее социально- и политический строй 1826 - создание 2 отделения канцелярии 1830 - опубликование полного собрания законов российской империи 1833 - публикация действующего свода законов российской империи в 15 томах 1834- утверждение теории самодержавия - теории официальной народности 1826- цензурный устав 1835- новый университетский устав 1837-1841 - реформа киселева в деревне ) введение крестьянского , наделение малоземельных крестьян землей, налогообложение, строительство дорог) 1842- указ об "обязательных крестьянах" 1839-1843- финансовая реформа (введение обеспечения рубля серебром)
поглиблення суспільного поділу праці у другій половині xvi — першій половині xvii ст. сприяло появі на україні нових міст. у цей час в східній україні були засновані конотоп, фастів, лисянка, шаргород, кременчук, гадяч, миргород, яготин, старокостянтинів, умань, бориспіль, гайсин та десятки інших міст і сотні містечок. у волинському воєводстві в середині xvi ст. нараховувалося 68, а в 1629 p. — вже 114 міст. держава й окремі феодали одержували від них значні доходи (збори з ремісників і торговців, плату за проїзд через місто, за місце на ринку тощо). як видно з люстрації xvii ст., навіть деякі містечка стали давати своїм власникам у п'ять — десять разів більше доходу, ніж села, на місці яких вони виникли.
одночасно зростали старі міста й містечка. наприклад, за 1552—1622 pp. у каневі кількість будинків збільшилася майже у сім разів (з 226 до 1644), у черкасах — в 4,5 раза (з 257 до 1120), у києві — в 3,6 раза (з 487 до 1750). в 30—40-х роках xvii ст. особливо інтенсивно розвивалися містечка у подніпров'ї. так, лише за десятиріччя (1630—1640) котельва зросла більш як у 9 разів (з 70 до 633 будинків), васильків — понад 8 (з 60 до 500), лубни — майже в 6 разів (із 153 до 882).
у 40-х роках xvii ст. на україні налічувалося вже близько тисячі міст і містечок. деякі з них мали значне, як на той час, населення (львів — 15—18 тис., київ — 15 тис., меджибіж — 12 тис., біла церква — понад 10,7 тис., животів — понад 10,1 тис., острог — 10 тис., кам'янець — щонайменше 10 типовим, однак, для україни на той час було місто з 2—3 тис. жителів.