II. Вспомните, какие события произошли и истории Великого Княжев ства Литовского в первой половине XVI в. Составьте кроссворд с использованием закрепление следующих дат: 1500—1503, 1506, 1508, Мастечко 1514, 1517, 1522, 1525, 1529, 1534-1537

Объяснение:

я вспомнил я китаец ана твоезаданиене смогу ответить

Студентство в Середньовіччі: цікаві факти про життя учнів

Студентське життя у багатьох, як правило, асоціюється з гуртожитком, зубрінням, напівголодним існуванням і, звичайно, веселощами. Якщо звернутися до періоду Середньовіччя і пізніших епох, то стає ясно, що все не так вже й змінилося. Ось тільки за провини учнів карали батогами, а обряд посвячення в студенти більше нагадував знущання.

Вважалося, що заняття краще запам’ятовуються, якщо студента періодично бити. Збереглося дуже багато середньовічних посібників, в яких учнів рекомендувалося пороти, бити батогом або тягати за вуха. Перепадало і деяким особам королівської крові. Хоча у англійських принців, які не виявляли великої ретельності, поруч завжди знаходилися хлопчики для биття, які брали на себе весь гнів викладачів.

Традиція посвяти у студенти була дуже популярна і в Середньовіччі, і в більш пізні епохи. У посібнику для студентів «Manuale Scolarium», датованим кінцем XV століття, наводиться опис процедури посвячення молодого юнака, що більше нагадує знущання. Його били, стригли нігті тупими ножицями, змушували пити сечу. Весело було всім, крім того, над ким знущалися

На лекціях також було місце для веселощів. Одного разу, в XVI столітті в Оксфорді, після чергової пиятики студент заснув прямо на занятті. Знаменитий поет Річард Корбет, який був викладачем в університеті, порізав на шматки шовкові панчохи сплячого.

Дуже часто тяга до знань призводила до того, що студенти, які не задовольнившись практикумом по анатомії вдень, відправлялися викопувати трупи вночі, щоб продовжити вивчення людського тіла. Деякі крали трупи ще «тепленькими», тобто прямо з шибениці. У Монпельє (Франція), наприклад, існувала ціла мережа інформаторів, які завжди знали, коли і де відбудуться похорони.

Німецький письменник Томас Платтер Старший, який жив у XVI столітті, розповідав, як будучи студентом, крав свежозакопані трупи з кладовища, тим самим доводячи до сказу доглядачів. Доходило до того, що охоронці, побачивши когось біля могил, стріляли з арбалетів без попередження.

Мабуть, в усі часи студенти любили повеселитися і випити. У «Довіднику прекрасного студента», датованого 1495 роком, описуються обмеження для учнів. Заборонялося проводити ніч поза домом, купатися по понеділках, ходити на базари по середах, говорити дурниці тощо. За провину студентів знову ж пороли.

Кочевое скотоводство и использование железа позволило освоить огромные незаселенные ранее степные пространства, что к резкому увеличению стад овец и лошадей. продолжающаяся имущественная дифференциация к правлению на одном полюсе богатых семей, владевших огромными табунами, а на другом - обедневших безлошадных общинников, которые занимались земледелием в поймах степных рек. расслоение общества требовало появления силы, способной регулировать отношения между различными группами населения. такой силой стало государство. первые государственные структуры на территории казахстана стали появляться в 1 тыс. до н. э. в форме союзов племен. необходимость регулирования земле- и водопользования к интеграции соседних кочевых племен, а усложнившаяся социальная структура- к формированию вертикальных структур власти. так, в степях казахстана появились объединения, известные как саки - даха (массагеты) , саки - рауки (тиграхауда) , исседоны и аримаспы.  одна из характерных особенностей политической системы этого времени - обожествление, сакрализация власти. во главе союза племен стоял царь, решавший вопросы войны и мира, посылавший и принимавший послов, регулирующий отношения между племенами. царская власть сохранялась в одном роду и являлась священной. саки считали, что цари правят по воле богов, с этим связаны и жреческие функции сакских правителей. часто верховными правителями союзов племен становились и женщины. хозяйство и культура саков.  господствующим типом хозяйства у племен казахстана являлось полукочевое и кочевое скотоводство. переход к такой форме хозяйства означал прогресс в жизни степных племен. труд человека стал более продуктивным, так как специализация хозяйства давала широкие возможности для производства избыточного продукта. скот и продукты скотоводства быстро приобрели меновую функцию и создали все условия для торговли кочевого мира с оседлыми государствами. племена сочетали три вида скотоводства: кочевое, полукочевое, оседлое. в стадах у кочевников преобладали овцы. важную роль в хозяйстве и вообще в жизни степняка играла лошадь, что также подтверждается археологическими материалами. при раскопках погребений воинов и знатных лиц находили скелеты высокорослых лошадей. помимо породистых, разводились и обыкновенные лошади: небольшого роста с короткими ногами, но выносливые. на базе скотоводческого сырья развивалось ремесло. изготовляли колесный транспорт, кожаную и деревянную посуду, колчаны, короткие мечи - акинаки, ножи и другие вещи, приспособленные к кочевой и полукочевой жизни. именно на это время выпадает расцвет бронзовой индустрии. использование железа и переход к более прогрессивной форме хозяйства способствовали развитию культуры племен казахстана. подвижный кочевой образ жизни позволит им контактировать с представителями разных культур. вследствие этого сложилась единая для всего кочевого мира специфическая культура, которую реконструировать письменные источники и археологические материалы.