Хід воєнних дій у 1916-1917 рр.

Відповідь:

Воєнні дії 1914-1917 рр. 20 століття. Реферат

Основні сили німецької армії у серпні 1914 р., порушивши нейтралітет Бельгії, вступили на її територію, а після розгрому невеликої бельгійської армії рушили до французьких кордонів

На кінець серпня німці підійшли до Парижа і французький уряд покинув столицю.

У Берліні вважали, що з Францією майже покінчено. Проте німецьке керівництво помилилося. Італія відмовилася виступити на боці Німеччини і зайняла позицію нейтралітету. Російські війська на прохання союзників перейшли кордон Східної Пруссії і розбили німецьку армію. У Берліні захвилювалися через можливу втрату Східної Пруссії, перекинули туди нові сили. Але російське командування не скористалося першою перемогою, дві російські армії не координували свої дії, тому зазнали поразки у двох важливих битвах.

Разом з тим Східно-прусська операція мала важливе значення у війні; було зірвано німецький план "бліцкригу" - блискавичного розгрому Франції. 5 вересня розпочалася грандіозна битва на р. Марні, в якій брали участь з обох сторін до 2 млн. чоловік. Німецький стратегічний план на Марні зазнав цілковитого краху. Ця битва визначила перехід до затяжної війни.

Значної поразки російські війська завдали австро-угорським арміям у Галичині. Зазнавши початкових невдач, російські війська на початку вересня перейшли в рішучий наступ і в ряді битв розбили головні сили австро-угорців, відкинули їх за Карпати і до Кракова. Німеччина була змушена перекинути у Галичину значну частину військ для підтримки свого союзника, але зазнала поразки в наступі на Варшаву. У той же час австро-угорські війська були викинуті із Сербії.

Війна в Галичині була трагедією для українського народу. Українство воювало на боці обох воюючих країн. Російська адміністрація і командування жорстоко розправлялися з так званими "мазепинцями", тисячами вивозячи їх до Сибіру, закривалися українська преса, книгарні, уніатські костьоли тощо.

На кінець 1914 р. на всіх фронтах битви в основному закінчилися на користь Антанти. Японські, англійські та французькі війська захопили майже всі німецькі колонії на Тихому океані і в Африці. 1915 р. Італія виступила на стороні Антанти.

З вересня 1915 р. Східноєвропейський фронт став основним. У результаті весняного наступу 1915 р. російські війська заволоділи карпатськими проходами, Карпатським хребтом і оволоділи фортецею Перемишль. У цей час німецьке командування перекинуло до Польщі значні сили і розпочало наступ проти російських військ. Останні з тяжкими втратами відступили з Галичини, залишили Львів. Влітку німецькі війська захопили Варшаву, польські та литовські області царської Росії, вийшли до Брест-Литовська. У вересні наступ німецької армії було призупинено.

На Західному фронті суттєвих змін не було, а на новому - Італійському - кілька наступів італійських військ не мали результатів. Більше того, Болгарія підписала австро-болгаро-німецько-турецький союз, а в жовтні окупувала Сербію.

     

У той же час Англія і Франція мобілізували значні військові сили, що на початку 1916 р. переважали німецькі. Нарешті країни Антанти дійшли згоди про координацію бойових дій у майбутньому. Однак, переоцінивши свої сили, Німеччина на початку 1916 р. вирішила захопити французьку фортецю Верден, падіння якої відкривало шлях на Париж. Після кровопролитних лютневих боїв жодна із сторін не перемогла.

Натиск німецьких військ на Верден було послаблено успішним наступом навесні та влітку 1916 р. російських військ, які стрімким ударом оволоділи м. Луцьк, захопили частину Галичини і Буковини, увійшли в Карпати. Проте нестача боєприпасів і розтягнутість комунікацій не дали змоги просуватися вперед. До того ж окупація австро-німецькими військами Румунії, яка щойно вступила у війну на боці Антанти, примусила Росію продовжити свій фронт ще на 500 км.

Скориставшись послабленням сил Німеччини на Західному фронті, англійські та французькі війська в липні 1916 р. провели наступ на р. Соммі, де вперше в історії застосували танки.

У німецьких правлячих колах похитнулася надія на легку перемогу, і вони перейшли до оборони, але з метою ізоляції країн Антанти від їхніх колоній і США, Німеччина розпочала широкомасштабну підводну війну. У травні-червні 1916 р. біля берегів Ютландії відбулася грандіозна морська битва англійського і німецького військових флотів. У ній брало участь 275 воєнних кораблів з обох сторін. Німецький флот був змушений повернутися у свої гавані.

Пояснення:

1709: Фортепиано

Этот музыкальный инструмент был изобретён итальянским клавесинным мастером Бартоломео Кристофори, который с 1698 г. работал над созданием молоточкового механизма для клавесина (официальная дата — около 1709 г.). В 1711 г. механизм был подробно описан Сципионом Маффеи в венецианском журнале «Giornale dei letterati d’Italia». Инструмент был назван "клавесин с тихим и громким звуком", — пианофорте — а впоследствии закрепилось название фортепиано.

1714: Ртутный термометр

Современную форму термометру придал именно Фаренгейт и описал свой приготовления в 1723 г. Изначально Фаренгейт наполнял свои трубки спиртом и только после перешёл к ртути. Нуль своей шкалы он поставил при температуре смеси снега с нашатырём или поваренной солью, при температуре "начала замерзания воды" он показывал 32°, а температура тела здорового человека во рту или под мышкой была равна 96°.

1752: Молниеотвод

Считается, что молниеотвод был изобретён Бенджамином Франклином в 1752 году, хотя существуют свидетельства о существовании конструкций с молниеотводами и до этой даты (например, Невьянская башня, а также бумажные змеи Жака Рома).

1775: Боевая подводная лодка

"Черепаха" является первой боевой подводной лодкой, построенная в штате Коннектикут в 1775 школьным учителем Дэвидом Бушнеллом. Главным назначением "Черепахи" является уничтожение вражеских судов путём прикрепления к ним взрывчатого вещества в пределах гавани.

1776: Секундомер

Упоминания о первых "настоящих" секундомерах появляются в конце XVII — начале XVIII веков. Примечательно, что механические секундомеры до сих пор используются.

1777: Циркулярная пила

К изобретателям циркулярной пилы могут быть отнесены англичанин Самуил Миллер из Саутгемптона, который получил патент в 1777 году на лесопильную ветряную мельницу. Однако его заявка только упоминает форму пилы, наверное, это было не его изобретение. Распространено мнение, что циркулярная пила была изобретена в Нидерландах в XVI веке, но никаких подтверждений или доказательств не обнаружено.

1784: Бифокальная линза

Первое упоминание бифокальных линз приписывается Бенджамину Франклину (1784 г.), когда он сообщил своему другу в письме, что придумал очки, в которых можно прекрасно видеть объекты как вблизи, так и удаленные на расстояние.

Бенджамин Франклин взял две пары очков, одни для дальнозоркости, а другие — для близорукости, и разрезал линзы этих очков пополам, затем вставил их в оправу: сверху половинки линз для близорукости, а снизу для дальнозоркости, так появились первые бифокальные очки.

1795: Консервы

Аппер очень долго проводил опыты, которые бы позволили сохранять продукты в съедобном состоянии. Считается, что именно в 1795 году Николя Аппер придумал консервирование продуктов. Изобретение Аппера пришло на смену привычным в те годы хранения продуктов — вялению и солению. Только в 1809 году Аппер, после проведения нескольких опытов, направил в адрес министра внутренних дел Франции письмо, в котором предложил новый консервирование. В 1810 году Николя Аппер получил награду за изобретение лично из рук Наполеона Бонапарта.

Объяснение:

ну вот

1.  Реформы государственного управления:

1) Учреждение Сената

2) Введение коллегий

2. Областная реформа:

1) Разделение государства на 8 губерний

2) Деление губерний на 50 провинций (2-ая Областная реформа)

3. Судебная реформа:

1) Верховный суд: Сенат и Юстиц-коллегия

2) Надворные суды или Апелляционные суды (в крупных городах)

3) Провинциальные коллегиальные низшие суды

4. Военная реформа:

1) Рекрутский набор в армию - призыв

2) Введение единых мундиров

3) Создание регулярной армии

5. Церковная реформа:

1) Ликвидация патриаршества и соборов РПЦ

2) Создание Духовной коллегии

6. Денежная реформа

1) Основная единица не деньга, как было раньше, а копейка

2) Подушная подать

7. Престолонаследие