3. О чем шла речь на встрече представителей трех жузов в ставке Тауке-хана в 1710 г.? А) О введении новых налогов. В)О выборе хана.С) Об организации сил для отпора джунгар.Д) заключении мирного договора. Е)Об организации набега на Джунгарию.4. Регионы Казахстана, которые пришли в упадок и запустение в результате джунгарских нашествий А) Восточный Казахстан В Западный и Северный Казахстан С) Северный КазахстанД) Семиречье и Южный Казахстан Е) Центральный Казахстан [5. В каком году Абулхаиру удалось почти на год вернуть столицу Казахского ханства?А) 1730 г В) 1718 г. С) 1726 г. Д)1724 г. Е)1731г

ОбъясОт Римской империи Византия унаследовала остатки республиканского строя. Первоначально в Византии сохранялись сенат, государственный совет и организации свободных горожан - димы. Именно благодаря этим органам в эпоху поздней античности общество могло корректировать действия императорской власти и придавать им силу законности. В Византии в IV-V вв., как считают ученые, они даже пережили некоторый расцвет.

Сенат подготавливал проекты законов, обсуждал вопросы внешней и внутренней политики. В V-VI вв. довольно большие права получили димы: во время зрелищ в цирке, очень популярных в Константинополе, можно было предъявить требования императорам и высшим чиновникам, одобрить или покритиковать их действия. Димы участвовали в официальных церемониях, в провозглашении нового императора: формально он выбирался сенатом, армией и народом, хотя на деле императора выдвигали сенат и военная верхушка.нение:

Відповідь:

Пояснення:

Близько 1325 року був обраний галицько-волинським князем. Будучи католиком, перейшов у православну віру та взяв ім'я Юрій на честь свого діда по матері, короля Юрія І Львовича.

Cтара польська історіографія твердила, що він став сателітом Польщі, однак немає жодних доказiв цього.

У зовнішній політиці намагався дотримуватись балансу стосовно сусідів. Намагаючись протистояти експансії відродженої Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом, Литвою, Священною Римською імперією. Робив спробу повернути Люблінщину, яку 1303 року захопило Польське королівство, підступно вбивши намісника Георгія Розню.

1327 року уклав союз з Тевтонцями, надав дозвіл торуньським купцям торгувати у Королівстві Русі. 1330 року Польське королівство і Велике князівство Литовське спільно діяли проти Тевтонського ордену та равського князя Земовита, тому Юрій II розірвав союзну угоду, а 1331 року був намовлений польським посольством і частиною боярської верхівки одружитися з донькою великого князя литовського Гедиміна Офкою-Евфимією.

Напав разом з татарами на угорську провінцію бл. 1332 року. Леонтій Войтович висловлює припущення, що це варто розглядати не як спробу повернути втрачені землі, а розладнати польсько-угорське зближення.

За Юрія II 1331 року відроджується Галицька митрополія, очолена митрополитом Гавриїлом.

Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти бояр, в якій спирався на міщан. Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицтво[джерело?]. Ці його заходи підривали значення місцевої української аристократії та великої частини православного духовенства. Надав магдебурзьке право Сяніку 1339 року (творячи при цьому колонію іноземців у руському місті).

Ймовірно, за рішенням Другого з'їзду монархів в угорському Вишеграді (Вишеградського з'їзду), який відбувся 1338 (за Грушевським 1339) року, територія володінь Юрія ІІ мала б відійти до Казимира ІІІ як старшому титулом родичу. Частина польських історіографів досі доводять його участь у переговорах у Вишеграді 1335 та 1338 рр., де ніби було домовлено про успадкування галицького престолу польським або угорським королем за відсутності прямих спадкоємців Юрія ІІ, однак докази участi короля або його посла у цих зустрiчах відсутні., інша стверджувала (з нею погоджується Леонтій Войтович), що немає ніяких доказів участі Юрія ІІ або його посла у Вишеградських зустрічах 1335 р. і 1339 р., де було закладено основи польсько-угорської унії.