Преобразования в культуре:
• Летоисчисление (изменение на начало летоисчисления от Рождества Христова, а не от Сотворения мира)
• Введение единообразного применения юлианского календаря
• Борьба с устаревшим образом жизни
- запрет бороды
- курение
- приобщение к европеизированной светской культуре
- появление светских учебных заведений
- создание 1ой русской газеты
- появление переводов книг на русский язык
• Появление первых иностранных книг на русском языке
- Арифметика
• Использование арабских цифр
• Введение нового алфавита с упрощенным начертанием букв
• Создание типографий и введение книгопечатания
• Введение 4500 тысяч слов в русский язык
• Открытие Академии наук
- открытие Кунтскамеры
• Введение ассамблей
• Изменение положения женщин
- запрет насильственной выдачи замуж/женитьбу
- 6 недель должно прости между обручением и венчанием
- невеста получала право расторгнуть обручение
Объяснение:
В годы Петровских реформ проходили серьезные перемены в России. Можно говорить о насильственном обмирщении культуры – стоит упомянуть знаменитые случаи того, как перед приходом Петра 1 снимали иконы и вешали картины, и после его ухода, снова вешали иконы на стены. В этом же проявляется запрет на ношение бороды и длинных платьев мужчинам, что подняло даже на бунт.
Но помимо пренебрежительного отношения к церкви в культуре происходили другие более весомые изменения, в частности, мы можем говорить о зарождении науки. Оно было положено именно в это время и развивалось весь 18 век. В это время в Москве открылся Аптекарский огород, на основе которого потом появится Ботанический сад. Уже через год открылся первый госпиталь и госпитальная школа при нем, а в 1718 году изготавливали хирургические инструменты.
В общем, реформы Петра 1 только положили начало дальнейшему развитию культуры.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Політика перших руських князів (у другій половині X - наприкінці Xст. Князь/Княгиня Роки правління внутрішня політика Зовнішня політи зробити таблицу
Відповідь:
Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.