Про який регіон України йдеться: «У 1796 році на ці землі було офіційно поширено дію кріпосного права. Проте більшістю населення тут були вільні українські селяни.» А. Південна Україна Б. Слобідська Україна В. Правобережна Україна Г. Лівобережна Україна Укажіть головний наслідок аграрних реформ австрійського уряду на західноукраїнських землях у 1848-49 роках: А. скасування панщини Б. скасування кріпацтва В. наділення селян землею Г. ніяких змін не відбулося У 1812 році до складу Російської імперії увійшли землі між Прутом і Дністром за умовами: А. Андрусівського мирного договору Б. Ізмаїльського В. Бахчисарайського Г. Хотинського Вкажіть прізвище діячів національного відродження Наддніпрянської України: А. І.Котляревський , І.Вагилевич , В.Капніст Б.М.Костомаров, П.Пестель , Я.Головацький В. М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький Г. І.Котляревський , Б.Капніст, М.Костомаров Вкажіть положення, яке не входило до програми «Руської правди» П.Пестеля: А. скасування кріпацтва в Російській імперії Б. визнання самоврядування для України та ін.. народів В. визнання самоврядування лише для Польщі Г. надання всім громадянам особистої свободи, свободи слова, друку. Віросповідання. Автономія це: А. поділ українських земель на три військово-адміністративні провінції; Б. форма державного правління, за якого вищу владу здійснює виборний колегіальний орган; В самоврядування, право населення тієї чи іншої території самостійно вирішувати справи внутрішнього управління; Г. форма державного устрою, за якої територіальні одиниці – члени федерації – мають власні органи влади. 7. установіть відповідність: 1. 1836 А. повстання Чернігівського полку 2. 1825-1826 Б. Польське повстання 3.1830-1831 В. реформи Марії-Терезії та Йосипа 11 4. 1832-1864 Г. видання літерно-наукового альманаху «Русалка дністровая» Д. існування Азовського козацького війська 8. Встановіть відповідність: 1.Харків А.утворення таємної організації товариства «Об’єднаних слов’ян» 2. Васильків Б.Повстання Чернігівськогополку 3.Львів В. Просвітницький центр 4. Ужгород Г. Діяльність «Руської трійці» Д. осередок національного відродження у Наддніпровській Україні. 9. Встановіть послідовність: А. початок діяльності Товариства галицьких греко-католицьких священників Б. російсько-французька війна В. вихід друком «Енеїди» І.Котляревського Г. формування Південного товариства декабристів

Куба́нские казаки́ (куба́нцы), Куба́нское каза́чье во́йско — часть казачества Российской империи на Северном Кавказе, населяющая территории современного Краснодарского края, западной части Ставропольского края, юга Ростовской области, а также Республик Адыгея и Карачаево-Черкесия, преимущественно потомки выходцев из казачьего Войска Запорожского. Войсковой штаб — город Екатеринодар (современный Краснодар). Войско было образовано в 1860 году на основе Черноморского казачьего войска 176 тыс. душ обоего пола (в тч 866 крестьян), с присоединением к нему части Кавказского линейного казачьего войска 269 тыс. душ обоего пола (в тч 665 крестьян), которое «упразднялось за ненадобностью»[5] в результате завершения кавказской войны.

Первоначально войско управлялось кошевыми (от слова «кош») и куренными (от слова «курень») атаманами, позже — наказными атаманами, назначаемыми российским императором. Кубанская область была разделена на 7 отделов, во главе которых стояли атаманы, назначаемые наказным атаманом. Во главе станиц и хуторов стояли выборные атаманы, утверждавшиеся атаманами отделов.

Старшинство с 1696 года, по старшинству Хопёрского полка[6], войсковые круги и войсковые праздники 11 апреля (24 апреля нов.ст.), 6 (19 мая нов.ст.) и 25 мая (7 июня нов.ст), 30 августа (12 сентября нов.ст.) и 5 ноября (18 ноября нов ст.). Администрация Краснодарского Края обозначила новую дату дня празднования ККВ, 12-го сентября, день святого великого князя Александра Невского.[источник не указан 1673 дня]

Объяснение:

О существовании у восточных славян письменности в дохристианский период свидетельствуют многочисленные письменные источники и археологические находки.[1] Создание славянской азбуки связывают с именами византийских монахов Кирилла и Мефодия. Кириллом во второй половине IX века был создан глаголический алфавит (глаголица), на котором были написаны первые переводы церковных книг для славянского населения Моравии и Паннонии. На рубеже IX—Х веков на территории Первого Болгарского царства в результате синтеза издавна распространенного здесь греческого письма и тех элементов глаголицы, которые удачно передавали особенности славянских языков, возникла азбука, получившая позднее название кириллица. В дальнейшем этот более легкий и удобный алфавит вытеснил глаголицу и стал единственным у южных и восточных славян.

Крещение Руси широкому распространению и быстрому развитию письменности и письменной культуры. Существенное значение имело то, что христианство было принято в его восточном, православном варианте, допускавшем, в отличие от католичества, богослужение на национальных языках. Это создавало благоприятные условия для развития письменности на родном языке.

Развитие письменности на родном языке привело к тому, что русская церковь с самого начала не стала монополистом в сфере грамотности и образования. О распространении грамотности среди слоев городского населения свидетельствуют берестяные грамоты, обнаруженные во время археологических раскопок в Новгороде, Твери, Смоленске, Торжке, Старой Руссе, Пскове, Старой Рязани и др. Это письма, памятные записки, учебные упражнения и т.п. Письмо, таким образом, использовалось не только для создания книг, государственных и юридических актов, но и в быту. Нередко встречаются надписи на ремесленных изделиях. Простые горожане оставляли многочисленные записи на стенах церквей Киева, Новгорода, Смоленска, Владимира и других городов.

Объяснение: