Задание Прочитайте текст и ответьте на вопросы. В конце 1919-начале 1920 года шла интенсивная подготовка к образованию казахской советской автономии. В начале января 1920 г. в Актюбинске была проведена первая краевая советская конференция с участием депутатов от казахских районов Туркестана и Сибири. В начале августа 1920 г. при Народном Комиссариате по делам национальностей состоялось совещание представителей Казревкома, Сибревкома и ТурЦИКа, на котором окончательно был решен вопрос о передаче Акмолинской и Семипалатинской областей Казахстану и отношении последней к РСФСР. 17 августа проект Декрета об образовании Киргизской (Казахской) Советской Автономной социалистической республики был рассмотрен и одобрен СНК РСФСР, а 26 августа этот декрет был утвержден и вступил в действие. 4-12 октября 1920 г. в Оренбурге Учредительный Съезд Советов Казахстана, избравший Центральный Исполнительный Комитет во главе с С. Мендешевым и Совет Народных Комиссаров во главе с В. Радус-3еньковичем. Казахстан стал автономией в составе России и столицей был провозглашен г. Оренбург. В связи с этим Оренбургская губерния в сентябре 1920 г. вошла в состав КАССР. Для более удобного управления партийными организациями Казахстана было создано областное бюро Российской коммунистической партии и Казахское бюро при ЦК РКП. Источник: Кузембайулы Аманжол, Абиль Еркин ИСТОРИЯ КАЗАХСТАНА 1.О каком историческом событии идёт речь в тексте? 2.Какова была политическая обстановка в Казахстане накануне данного события? 3. Какие изменения принесло данное событие для общества и государства? 4. В чем историческая значимость данного события?

образование КАССР

решили присоединить Оренбург  к Казахстану

припасы стали общими  

исполнение вековой мечты казахского народа

План до приведеного тексту:

1) Причини та передумови зміни поглядів марксистів та початок еволюції соціал-демократичної ідеології.

2) Поділ марксистів на течії: ліві, праві та центристи. Спільне та відмінне.

3) Основні представники лівих, правих та центристів.

4)  Практичне втілення нових теоретичних ідей у життя на прикладі більшовиків у Радянській Росії.  

У чому полягала еволюція тогочасної соціал-демократії?

Еволюція ідей соціал-демократичних поглядів та ідеології полягала у розгалуженні єдиного табору однодумців на три окремі течії. Попри те, що вони мали чимало відмінного (у сприйнятті реалій, ситуацій, шляхів та методів досягнення своїх ідеалів), зрештою, вони всі хотіли єдиного – справедливого життя для будь-якого суспільства. Окрім цього, еволюцію ми вбачаємо у більш деталізованому вивченні ідей марксизму, тодішніх реалій (для адаптації) та розробки (нехай й різних) планів досягнення мети. Це є великим внеском в історію політичної думки. І, на сам кінець, еволюція соціал-демократичної ідеології також видна із прагнення перенести теоретичні ідеї та погляди вже в конкретну емпіричну (практичну) площину країн (із урахуванням тодішнього соціального, політичного, економічного та культурного розвитку).  

План до приведеного тексту:

1) Причини та передумови зміни поглядів марксистів та початок еволюції соціал-демократичної ідеології.

2) Поділ марксистів на течії: ліві, праві та центристи. Спільне та відмінне.

3) Основні представники лівих, правих та центристів.

4)  Практичне втілення нових теоретичних ідей у життя на прикладі більшовиків у Радянській Росії.  

У чому полягала еволюція тогочасної соціал-демократії?

Еволюція ідей соціал-демократичних поглядів та ідеології полягала у розгалуженні єдиного табору однодумців на три окремі течії. Попри те, що вони мали чимало відмінного (у сприйнятті реалій, ситуацій, шляхів та методів досягнення своїх ідеалів), зрештою, вони всі хотіли єдиного – справедливого життя для будь-якого суспільства. Окрім цього, еволюцію ми вбачаємо у більш деталізованому вивченні ідей марксизму, тодішніх реалій (для адаптації) та розробки (нехай й різних) планів досягнення мети. Це є великим внеском в історію політичної думки. І, на сам кінець, еволюція соціал-демократичної ідеології також видна із прагнення перенести теоретичні ідеї та погляди вже в конкретну емпіричну (практичну) площину країн (із урахуванням тодішнього соціального, політичного, економічного та культурного розвитку).