Задания суммативного оценивания за I четверть по предмету «История Казахстана» 1. Города, которые были захвачены джунгарами в 1724-1725 гг.A. Тараз и ТашкентB. Туркестан и ТаразC. Туркестан и Ташкент D. Туркестан и Отрар E. Отрар и Сыгнак [1]2. Основная причина поражения казахов от джунгар:A. недостаточный военный опыт B. раздробленность казахских родов C. отсутствие огнестрельного оружияD. отсутствие единого военачальникаE. усиление Джунгарского государства [1]3. Количество казахского населения, погибшего впоследствии джунгарских нашествийA. двадцать пять процентов населения B. две трети степного населенияC. пятьдесят процентов населения D. одна вторая часть населенияE. одна пятая часть населения [1]4. Регионы Казахстана, которые пришли в упадок и запустение в результате джунгарских нашествийA. Восточный Казахстан B. Западный и Северный КазахстанC. Северный КазахстанD. Семиречье и Южный КазахстанE. Центральный Казахстан [1]5. Территория государства, куда казахи были вынуждены откочевать в «Годы великого бедствия»A. Бухары B. Монголии C. ИранаD. Китая E. России [1]6. Событие в 1710 году в Казахском ханстве A. Аягузская битваB. Избрание хана ТаукеC. Курултай всех трех жузовD. Поход против джунгарE. Орбулакская битва [1]7. Напишите в таблицу последствия джунгарского нашествия по нижеуказанным категориям:Социальные Экономические [6]8. Рассмотрите изображение и выполните задание.Согласны ли Вы с утверждением, что данный па¬мят¬ни¬к ар¬хи¬тек¬ту¬ры, изоб¬ра¬жен¬ный на иллюстрации, яв¬ляется исторической, духовной достопримечательностью и символом единства казахского народа? да/нет 1 аргумент 2 аргумент Вывод[4]9. Напишите эссе на тему: «Хан Абулхаир: полководец, правитель и политик».Критерии оценивания эссе:Дает краткую характеристику личности Абулхаир хана. [1] Описывает внешнее положение Казахского ханства в первой половине ХVIII века. [1]Указывает не менее 2-х важных событий, повлиявших на карьеру Абулхаир хана. [2]Описывает особенности внутренней политики Абулхаир хана . [1]Называет не менее 2-х особенностей внешней политики в период правления Абулхаир хана. [2]Оценивает влияние политики Абулхаир хана (2 примера) на развитие дальнейших исторических событий. [2] ​

С

Е

В

С

А

А

Социальные - 1)Прервалась торговля

                         2)Пришили в упадок земледельческие районы

                         3)Казахи лишились плодородных пастбищ

Экономическое-1)Смерть большого количества народа

                            2)Высокая миграция  казахов для

                            3)Возникновение земельных вопросов

                            Дальше незнаю :)НАдеюсь

Объяснение:

Объектом исследования является система государственного управления окраинами Российской империи в ее важнейшем административном аспекте, который рассматривается на примере Сибири, Польши, Финляндии, Кавказа. Основное внимание уделяется изучению административной политики правительства на территории бывших Енисейской, Иркутской губерний, Забайкальской и Якутской областей в границах середины XIX в. Эти губернии, области и народы, их населяющие, были тесно связаны между собой общностью социально-экономического и политического развития в составе России, этнографическими, культурными и иными традициями. По существу, основное направление политики правительства в этом регионе было характерно и для всех сибирских окраин империи.

На початку січня 1245 року галицько-волинський князь Данило Романович зустрівся з ханом Золотої Орди Батиєм. Історики неоднозначно трактують цю зустріч та пов’язані з нею наступні події. Внаслідок переговорів між Данилом і Батиєм зав’язалися союзницькі стосунки.
Завдяки цьому галицько-волинські землі на деякий час були вбережені від набігів золотоординців.
6 грудня 1240 року Батий захопив Київ. Завойовницькі полчища рушили від Києва на захід, винищуючи все на своєму шляху. У місті Володимирі винищені були поголовно всі мешканці. Русичі, захоплені зненацька, кидали свої житла в містах і селах, ховалися по лісах або втікали, самі не знаючи куди. Татари пограбували спорожнілий Галич. Завойовники розділилися на дві частини: одні через Карпати пішли в Угорщину, інші через Польщу – в Сілезію і Моравію, звідки через три роки повернулися назад у свої степи.
У 1245 році прибули посли від хана Батия до Данила з грізним посланням: «Дай Галич!». Данило, зайнятий безперервними війнами зі своїми суперниками, не встиг укріпити своїх міст і не був у змозі дати відсіч татарським полчищам. Він заздалегідь іде в Золоту Орду на поклін до хана, щоб визнати себе його данником і зберегти свою землю.
26 жовтня 1245 року вибрався Данило в гості до хана Батия. По дорозі заїхав у Київ, далі до Переяславля. На початку січня 1246 року він прибув до Батия на Волгу. Данила лякали чутки, що монголи змусять його, християнина, кланятися кущу, вогню і мертвим пращурам. Тут його зустрів прислужник князя Ярослава Всеволодовича Сонгур і сказав: «Брат твій Ярослав кланявся кущу і тобі кланятися», на що вівповів розсерджений Данило: «Диявол говорить із уст ваших. Бог запре уста твої і не буде почуто слово твоє». В цей час Данила покликав Батий. Князь був втішений, що його не примушували робити нічого такого, що скидалося б на служіння ідолам. Батий звернувся до нього: «Даниле! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис? Данило відповів: «Досі я не пив. А нині ти велиш – п’ю». Батий сказав: «Ти вже наш таки татарин. Пий наше пиття!».
Гостював Данило у Батия двадцять п’ять днів і отримав дозвіл управляти галицько-волинськими землями. Рідні і близькі раділи, що Данило повернувся живий і здоровий від Батия, але журилися з його приниження. Про це пише з жалем літописець: «О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, Володимиром, Галичем, іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять і погрози ідуть, (і) він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!».
Хоч для Данила ця гостина у хана була принизливою, проте він досягнув успіху – зберіг свою державу на деякий час від грабіжницьких нападів татарської орди.
В літописі є згадка про те, коли Данило зустрівся із німецькими послами. Останні дивувалися з незвичайного для них озброєння русичів (з їхньої блискучої татарської зброї). Можна припустити, що Данило мав певні домовленості про економічну співпрацю з монголо-татарами. В літописі неодноразово згадується про те, що Данило змушений поставляти збіжжя, коней або навіть надавати військову до монголо-татарам у їхніх походах на Польщу, Литву тощо. Золотоординські хани часто називають Данила «спільником». Ймовірно (за умовами договору) між Данилом і Батиєм русичі і монголо-татари змушені були співпрацювати саме у військових і економічних питаннях. Проте нема згадок, що Данило платив данину монголо-татарам. Очевидно, відносини між Данилом і Батиєм були відносно дружними. А одна з версій, що Батий дозволив 100 караїмським сім’ям переселитися до Галича, засвідчує швидше про співпрацю обох правителів.
Своїм дипломатичним хистом Данило зумів зберегти Галицько- Волинську державу від розорення монголо-татарською ордою.