Выберите правильный ответ. 1. К какой эпохе относятся следы первого человека, найденного на территории Казахстана? А) железный век В) бронзовый век C) новокаменный век D) среднекаменный век Е) древнекаменный век 2. Какие изменения произошли в хозяйстве Казахстана в период бронзового века? А) развивалось земледелиеВ) появилось ремесло С) развивалось садоводство D) переход к кочевому скотоводствуЕ) рост городов 3. Какое хозяйство было у андроновцев? А) земледелиеВ) скотоводство и земледелиеС) рыболовствоD) садоводство и огородничествоЕ) охота 4. Одной из главных особенностей эпохи мезолита является изобретение: A) рубила B) чоппераC) скребел D) лука и стрел E) чоппинга 5. Какой тип хозяйства зародился в эпоху неолита?А) производящийВ) потребляющийС) натуральныйD) комплексныйЕ) присваивающий [5]6.Рассмотрите иллюстрации и выполните задание: 1) Определите назначение орудий труда. 2) Опишите различия рисунка 1 и рисунка 2.3) Напишите особенности, присущие каждому орудию труда. Рисунок 1 Рисунок 2 1 2 [5]7. Прочитайте текст. Выполните задание: Озаглавьте текст. Определите признаки Андроновской культуры, подберите к ней 3 аргумента.Андроновцы поклонялись небу, солнцу, священному огню, верили в загробную жизнь. У них существовал культ предков, появился обычай поминок, ритуал жертвоприношения. Возник обычай запрета – «табу». Были достаточно развиты религиозные представления.Таким образом, в период первобытнообщинного строя человек, ведя суровую и напряженную борьбу с природой, создавал новые, все более тщательно отделанные орудия труда из камня, а потом после открытия металла стал изготовлять металлические орудия. От простого собирания готовых продуктов природы и примитивной охоты человек перешел к скотоводству и земледелию. От первобытного стада человечество такие стадии: материнский род, отцовский род, образование племен и выделение отдельных семей. Усовершенствование орудий труда, а также добывания огня и приручение животных, все это осуществлялось в процессе повседневного труда человека.1.2.3. [5]8. ответьте на вопросы: Каким словом можно заменить следующие выражения:Вера в богов и духов —Изображения почитаемых богов и духов —Подарки богам и духам —Поражение копьями нарисованное животное — Существа, являвшиеся фантазией древнейших людей — [5]. ​

Епоха тництва - одна з ключових епох в історії європейської культури, пов'язана з розвитком наукової, філософської і суспільної думки. В основі цього інтелектуального руху лежали раціоналізм і вільнодумство.

Почавшись в Англії під впливом наукової революції XVII століття, цей рух поширився на Францію, Німеччину, Росію і охопило інші країни Європи. Особливо впливовими були французьк тителі, що стали «володарями дум». Принципи тництва були покладені в основу американської Декларації незалежності і французькій Декларації прав людини і громадянина.

Інтелектуальний рух цієї епохи справила великий вплив на подальші зміни в етиці і соціального життя Європи і Америки, боротьбу за національну незалежність американських колоній європейських країн, скасування рабства, формулювання прав людини. Крім того, воно похитнуло авторитет аристократії і вплив церкви на соціальну, інтелектуальну і культурну життя.

Власне термін тництво прийшов в російську мову, як і в англійський (The Enlightenment) і німецька (Zeitalter der Aufklärung) з французької (siècle des lumières) і переважно відноситься до філософського течією XVIII століття. Разом з тим, він не є назвою якоїсь філософської школи, оскільки погляди філософів тництва нерідко суттєво різнилися між собою і суперечили один одному. Тому освіта вважають не стільки комплексом ідей, скільки певним напрямком філософської думки. В основі філософ тництва лежала критика існуючих в той час традиційних інститутів, звичаїв і моралі [1].

Щодо датування даної світоглядної епохи єдиної думки не існує. Одні історики відносять її початок до кінця XVII століття, інші - до середини XVIII століття [2]. У XVII столітті основи раціоналізму закладав Декарт у своїй роботі «Міркування про метод" (1637). Кінець епохи тництва нерідко пов'язують зі смертю Вольтера (1778) (в тому ж році помер Жан Жак Руссо) або з початком Наполеонівських воєн (1800-1815) [3]. У той же час є думка про прив'язку меж епохи тництва до двох революцій: «Славної революції» в Англії (1688) і Великої французької революції (1789).

Взагалі цей період можна розділити на 2 етапи: 1) XVI - I пол. XVII ст., коли більшість українських земель знаходилась під владою Польщі і 2) II пол. XVII - XVIII ст., коли Більшість українських земель знаходилась в складі Російської держави.

Архітектура і образотворче мистецтво України XVI - XVIII ст. розвивались на самобутній давньоруській основі. Для цього періоду характерним є поступове проникнення в будівництво і живопис національних, народних рис, з одного боку, і зменшення церковних впливів та збільшення світських елементів, заповнення релігійних сюжетів образами, взятими з реального життя, ширше зображення природи, почуттів і переживань людини, більш гуманістичний зміст і  реалістичні форми художніх витворів - з другого.

З активізацією суспільного життя в архітектурі намічається небувале піднесення. Хоч для будівництва  через історичні умови цей період був надзвичайно  несприятливим, проте на Україні будувалося багато і повсюдно. Будівельна програма включала в себе відновлення зруйнованих і будівництво нових міст,, зведення оборонних споруд, арсеналів, храмів, житла. Саме перевага світського будівництва є визначальною рисою тогочасної архітектури.

У нових історичних умовах зодчество набувало нового змісту, оновлюючи свою конструктивну систему та пластично-декоративні засоби. Це була ренесансна архітектура, що стала закономірним етапом у поступальному розвитку національних будівельних традицій. Її характерними ознаками були: чітка симетричність, ордерність, горизонтальність членування на поверхи, багатство декоративного оздоблення фасадів.

В українській архітектурі XVI - I пол. XVII ст. важливе місце займало оборонне будівництво. Часто використовувалася традиційна фортифікаційна система з земляними валами,  глибокими ровами та дерев'яними стінами, якщо іншого матеріалу не було. Але водночас будуються фортеці, над спорудженням яких на за польської корони працюють іноземні спеціалісти. Гійом Левассер де Боплан у 1635 р. проектував замок в Кременчуці та фортецю Кодак на Дніпрі.

В цей же час в різних місцевостях України будувались замки й укріплення. Кам'яні замки здебільшого споруджувались на Правобережжі, насамперед на Поділлі і Волині, а також у Східній Галичині, на Північній Буковині і Закарпатті. Як фортеці часто будувались й культові споруди - церкви і монастирі.

Архітектори України вміло поєднували в будівництві  український національний стиль з кращими надбаннями європейського ренесансу. Так було збудовано такі прекрасні споруди, як будинок активного діяча Львівського братства купця Костянтина Корнякта (1580).  Вежа Корнякта (1588), каплиця Трьох святителів (1578) і Успенська церква (1598-1630) вкупі створюють унікальний ансамбль на Руській вулиці у Львові.