На початку XVII ст. унаслідок загострення суперечностей феодального суспільства Китай був охоплений Великою селянською війною (1628-1634 рр.). Мінська династія була повалена, а китайські феодали, зазнаючи поразок у боротьбі з селянством, уклали союз із північним сусідом і своїм воєнним супротивником - маньчжурськими ханами. Спільними зусиллями їм удалося здолати опір селянських армій, хоча перемога дісталася нелегко
Державний лад за правління династії Цін базувався на старих китайських зразках. На чолі держави стояв необмежений у своїй владі монарх - маньчжурський богдихан, який привласнив функції і верховного глави конфуціанської релігії, що вимагала суворого підкорення владі старішого, проповідувала божественне походження імператора. Функції кабінету міністрів здійснювали шість приказів-палат: чинів, податків, ритуалів, військовий, кримінальний і громадських робіт. Богдихану підпорядковувалася також військова рада. Головною опорою цінських богдиханів було військо, в якому служили переважно маньчжури. Військовики високо оплачувалися і мали безліч привілеїв.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Прочитайте текст и выполните задание.
Установление регулярных экономических связей между метрополиями и колониями привело к изменению организационных форм эксплуатации колоний. Промышленный капитал постепенно добился ликвидации привилегий могущественных торговых компаний. Колонии были подчинены непосредственному контролю государства-метрополии. Однако чисто меркантилистские традиции преобладали до конца XIX в.
По мере развития машинного производства метрополии превращали колониальные владения в рынки сбыта своих товаров. Например, британский экспорт хлопчатобумажных тканей в Индию с 1618 по 1835 гг. увеличился в 65 раз. В середине XIX в. туда направлялась 1/4 экспортируемых тканей. Дешевые промышленные товары западных стран разоряли местное ремесленное производство. Так, Индия, бывшая экспортером хлопчатобумажных тканей, изделий из стекла и металла, превратилась в их импортера, поглощая значительную часть британского экспорта. Колонизаторы ввели дискриминационные внутренние налоги на производство, транспортировку и торговлю товарами местного производства (15—17%), подрывая национальное производство.
Превратив колонии в рынки сбыта товаров метрополий, колонизаторы нарушили органическую связь между ремеслом и земледелием в общине. Разрушение ремесленного производства в городе и деревне не сопровождалось соответствующим увеличением мануфактурной промышленности, а приводило к росту аграрного перенаселения, к консервации и укреплению общинных отношений.