Напишите 2 аргумента и сделайте вывод о важном значении курултая в Ордабасы в 1726 году. 1 аргумент:2 аргумент:Вывод:​

Я писала этот соч удачи

Відповідь:

22 квітня 1915 року з газової атаки німців на війська Антанти почалась Друга битва за бельгійське місто Іпр. Хмара зі 168 тон хлору вивела з ладу дві французькі дивізії, які втратили біля півтори тисячі загиблими і панічно залишили бойові позиції, проваливши оборону на 6-кілометровій ділянці фронту. Через два роки в цьому ж районі німецька армія застосувала уже інший газ, гірчичний, котрий отримав назву по місцю боїв — іприт.

Під час Першої світової війни вперше було застосовано танки. Їх називали сухопутними міні-броненосцями. Родоначальниками таких машин вважають британців. Саме вони виготовили гусеничну броньовану техніку, озброєну гарматами або кулеметами. Завданням танків було – рухатися разом із піхотою, підтримуючи її в бою. Слово "танк" у перекладі з англійської означає – цистерна, бак, резервуар. Через підвищену секретність у документах танки фігурували під назвою - "цистерни".

Англійські танки пройшли бойове хрещення у вересні 1916 року під час битви на річці Соммі. Це була наступальна операція у Північній Франції англо-французьких військ проти німецьких. В ній брали участь 49 танків із не надто підготовленими екіпажами. Машини були в двох модифікаціях. Вони розрізнялися між собою озброєнням. "Чоловіча" версія була оснащена гарматами і кулеметами, "жіноча" - лише з кулеметним. В нічній танковій атаці брало участь всього 18 піхотинців. Через недосконалість більшість танків вийшли з ладу, але решта змогли дістатися до німецьких траншей і знищити ворога. За до важкої техніки англійці успішно просувалися по фронту вперед, за чотири години брали відстань у 5 км.

Пояснення:

Бойові отруйні речовини задушливої та подразнюючої дії були першим видом хімічної зброї, що застосована під час Першої світової війни. Основні отруйні речовини (задушливі — газоподібний фосген, рідкий дифосген; подразнюючої дії — хлорпікрин) поширювалися за до газометів. Усі ці сполуки викликали тяжкі ураження органів дихання, шкірних покривів. Усього з квітня 1915 р. по листопад 1918 р. відбулося понад 50 німецьких газобалонних атак. У цей же період проти німецьких військ було здійснено 150 англійських і 20 французьких газопусків. Французькі війська 15 травня 1916 р. застосовували артилерію з сумішшю фосгену з чотирихлористим оловом і трихлористим миш’яком, хлорпікрином, а також суміш синільної кислоти з трихлористим миш’яком, чотирихлористим оловом у хлороформі (форма венсеніту). Хлорціан і синільна кислота — бойові отруйні речовини загальноотруйної дії.

Административные реформы 60-90-х годов XIX века.

Завершение присоединения Казахстана к России совпало с реформами в самой России. Отмена крепостного права 1861г., меры, направленные на развитие капиталистических отношений не могли не затронуть Казахстана. Процесс колонизации активизировался, царское провительство решило созвать в Казахстане административное управление, приближенное к российской системе управления. Главной задачей реформы было «добиться слияния киргизских степей с прочими частями России».

Главная причина реформ-это интенсивная колонизация казахских земель, освоение богатых источников сырья и рынка сбыта. Для подготовки реформ в 1865году была образована специальная Степная комиссия, в которую вошли представители минис-ва внутренних дел, военного министерства, местные представители. В задачи комиссии входила выработка проекта реформ. В 1865-1866 годах был составлен проект по управлению казахской степью, в двух документах.

11 июля 1867 года было принято «Положение об управлении в Семиреченской и Сырдарьинской Областях», а 21 октября 1868 года «Временное положение об управлении в степных областях Оренбургского и Западно-Сибирского генерал-губернаторства». Согласно реформам вся территория Казахстана делилась на 3 генерал-губернаторства: Туркестанское, Оренбургское и Западно-Сибирское. Вся полнота военной и гражданской власти сосредотачивалась в руках генерал-губернатора, а туркестанский генерал-губернатор вдобавок имел право вести дипломатические переговоры с Китаем и Ираном. Система управления в Казахстане носила военный характер.

Генерал-губернаторства состояли из областей. В Оренбургское генерал-губернаторство входили: области Уральская и Тургайская; 3ападно-Сибирское: Акмолинская и Семипалатинская; в Туркестанское: Семиреченская и Сырдарьинская. Территория бывшего Букеевского ханства в 1872 года была включена в состав Астраханской губернии, Мангистау под управление Кавказского военного округа, а позже включен в Закаспийскую область.

Областные управления подчинялись губернатору, они состояли из отделов: распорядительного, хозяйственного и судебного. Пограничные области занимались пограничными делами. Области делились на уезды, уезды на волости, волости на административные аулы, которые состояли из нескольких аулов. Административные аулы состояли из 100-200 кибиток; в волости от 1 тыс. до 2 тыс. иногда до 3 тыс. кибиток. Волостные и аульные старшины избирались каждые 3 года тайным голосованием и утверждались вышестоящим начальством.

По реформе судебное устройство в К-не имели несколько уровней. Сохранились суды биев и казиев на основе адата и шариата. Они функционировали на уровне аула. Уездный, военный суды действовали на основе общеимперских законов и занимались делами, как государственная измена, сопротивление властям, порча государственного имущества, убийство должностных лиц.

Реформы устанавливали ежегодный покибиточный сбор на скотоводов, в Туркестанском генерал-губернаторстве – 2 р.75 к., в Оренбургском и Западносибирском – 3 р. Оседлое земледельческое население платило-ушур т. е. одна десятая часть урожая натурой или деньгами.

Положение 1867-1868 годов были «временными», поскольку царское правительство рассчитало ввести их в течение двух лет. Однако они встретили решительное сопративление со стороны местного населения и поэтому этот процесс растянулся на 20 лет.

Самым тяжелым последствием реформы было объявление земли Казахстана государственной собственностью Российской империи. Территориальный принцип административного устройства нарушал традиционное землепользования, тяжелым бременем легли повинности и налоги, ущемлялась в своих правах местная знать.

Объяснение: