яка зміна відбулася у суспільному житті у спільному житті східно слов'янських племен напередодні утворення держави​

Понад одинадцять століть тому східні слов'яни створили свою першу державу. Літописи та інші пам'ятки давньоруської літератури називають її Руссю, або Руською землею, вчені-історики - Київською, або Давньою Руссю

Вона належала до найбільших, найкультурніших, найрозвиненіших економічно й політично держав середньовіччя. На величезному обширі від Чорного до Білого морів, від Карпатських гір до Волги жили русичі. Вони вирощували хліб і розводили худобу, мали розвинені ремесла й промисли, а руські купці були відомі на торгах Багдада і Константинополя, Кракова й Буди Великого Бултара й Ітилю. Могутньою, високорозвинутою й цілісною була матеріальна й духовна культура Київської Русі. Її народ зводив величні кам'яні храми й ошатні дерев'яні житла, створював могутні фортифікаційні споруди свoїх великих і малих міст, будував на тисячі верст захисні вали проти кочовиків. На весь світ славилися вироби давньоруських майстрів. У Києві, а далі в Новгороді та інших містах Русі складалися літописи, в яких описувалось славне минуле й аналізувалося сучасне життя. Давньоруський народ творив свою усну історію у вигляді переказів і легенд, дружинних пісень і билин, інших фольклорних пам'яток. Київська Русь багато важила в політичному житті Європи і Близького Сходу. З нею змушені були рахуватися візантійські імператори й хозарські хагани. Протягом пів тисячоліття Давньоруська держава затуляла собою європейський світ і Візантію від кочовиків. Київська Русь зробила величезний внесок до світової історії ІХ-ХІІІ ст., тому інтерес до неї не вщухає серед учених сучасного світу.

Джерелами відтворення історії Київської Русі є писемні й речові (археологічні) пам'ятки. Головними писемними джерелами є літописи: "Повість временних літ", Київський, Галицько-Волинський, Новгородські, Суздальський, Московський, Никонівський та ін. Чимало цінного додають і інші писемні пам'ятки - кодекси й записи норм права, князівські земельні грамоти, тощо.

Объяснение:

огромные людские потери;

обнищание государственной казны;

территориальные потери (побережье Балтийского моря, Смоленские, Черниговские и Северные земли);

хозяйственное разорение и опустошение земли;

замирание торговли и ремесленного производства.

Объяснение:

События Смутного времени стали важным историческим уроком для русских. Укрепилось национальное самосознание и единство страны. Русское государство отстояло свою независимость в борьбе с польско-шведской интервенцией. Укрепились позиции церкви. Усилилась управленческая роль Земских соборов.

Апрельский кризис 1917, политический кризис власти в России, возникший вскоре после Февральской буржуазно-демократической революции, обусловленный непримиримыми противоречиями между массами и империалистической буржуазией. Начался стихийно после того, как 20 апреля (3 мая) стало известно, что министр иностранных дел П. Н. Милюков обратился 18 апреля (1 мая) к союзным державам с нотой о готовности Временного правительства продолжать войну до победы.
  В первое коалиционное правительство, объявленное 6(19) мая, вошли наряду с кадетами лидеры эсеров и меньшевиков В. М. Чернов, А. Ф. Керенский, И. Г. Церетели, М. И. Скобелев. Кризис власти был временно ликвидирован, но причины его возникновения не были устранены.