6) Изначально жили от р.Орхон до русла р.Сырдарьи (включая земли Жетысу между ними), затем переселились к среднему и нижнему течению Сырдарьи, Приаралье и Прикаспию. Изгнаны в Малую Азию и Восточную Европу. Столицей служил город Янгикент

Огузское государство (конец lX - середина Xl вв.)

Столица государства город - Янгикент (Новая Огузия) на берегу Сырдарьи.

Объяснение: Думаю, что

Внешняя политика.
1. Укрепление позийий в Закавказье, на Черном море и на Балканах. Вхождение Восточной Грузии в состав России. (1801). Вхождение Западной Грузии в состав России (1803-1804)

1803-1813 ру4сско-иранская война.
. 1806-1812 война России с Турцией
. Гюлистанский смир 1813. Присоединение к России северного Азербайджана.
1812 г Бухарестский мир. Присоединение Бессарабии кроме юга.
2. Европейское направление.
Коалиция 3-Россия, Англия, Швеция, Неаполитанское королевство против Франции (1804)
Битва при Аустерлице (1805)
Коалиция 4 (1806) Пруссия, Англия, Швеция, Россия.
Тильзитский мир. Поражение коалиции. 1807
Военный союз с Францией. Враги Франции- враги России.
Присоединение России к континентальной блокаде Англии
создание герцогства Варшавского под властью Наполеона.
Русско шведская война (1808-1809)
Присоединение к России Финляндии.
Внутренняя политика
1. создание министерств. 1801
2.Создание Гос совета
3. программа либеральных преоброзований (Чарторыйский, Сперанский и другие друзья детства.
4. УКАЗ О ВОЛЬНЫХ ХЛЕБОПАШЦЕХ (помещики своих крестьян могли самостоятельно отпускать на волю)
5. Укзы ограничивающие произвол помещиков.
6 Право не дворян покупать землю

Перші фрагментарні свідчення про пращурів слов'ян наводять грецькі античні автори. Так, серед давніх греків дуже поширеним був т. зв. "сонячний камінь" (бурштин), який добували в далекій "північній країні на річці Ерідан". Саме давньогрецькі автори першими розповіли про племена "енетів" (венетів), від яких він надходив. Проте вони не повідомляли, де саме жило назване плем'я. Лише в першій чверті IV ст. до н. е. мореплавець і вчений Пітей з міста Массалія (сучасний Марсель) обігнув на кораблі Західну Європу і врешті-решт досяг "країни бурштину".

В його повідомленнях, які дійшли до нас у вигляді уривків із творів Діодора, Плінія Старшого та Страбона містилася інформація, що Ерідан поділяє територію країни на Кельтику і Скіфію. В останній живуть "гвінони" (венони, венети) або "гуттони". На відстані одного дня плавання на кораблі від указаного місця лежить острів Абалус (Абалцій, Балтій, Басілей), де місцеві жителі збирають бурштин, що його навесні викидають морські хвилі. Саме свідчення Пітея про "північне" походження бурштину дали підставу Плінію Старшому (І ст. н. е.) спростувати поширену думку про його видобуток на островах Адріатичного моря.

Окремі еклектичні згадки про давніх слов'ян можна знайти і в інших давньогрецьких авторів. Так, історик та географ Геродот (Уст. до н. е.) також розповідає, що бурштин привозять з району річки Ерідан, від племен, які здавна відомі видобутком і торгівлею "сонячним каменем