Кому пренадлежали вакуфные земли? а) кагану б) родственникам ураганав) простолюдинамиг) религиозные учереждения ​

Последним крупным сражением между североамериканскими индейцами и потомками первых европейских поселенцев считается битва с показательным названием «Бойня на ручье Вундед-Ни». Это сражение, случившееся в декабре 1890 года, завершило череду так называемых Индейских войн, растянувшихся на три столетия. Племена краснокожих были покорены, термин «резервация» твёрдо укрепился в словарях американской и канадской лексики.

Нисколько не оправдывая жестокость европейских поселенцев и их потомков, нужно заметить, что индейцы Северной Америки тоже не были добродушными хлюпиками. На континенте ещё и духа белого человека не было, а племена краснокожих уже вовсю наносили друг другу визиты с томагавками войны наперевес. Современный историк рассказывает о весьма примечательном обычае, бытовавшем у племени черноногих. При рождении сына отец просил у солнца дать мальчику силу, храбрость и «пусть он лучше погибнет в битве, чем от старости и болезни!».

Останнім великим боєм між північноамериканськими індіанцями і нащадками перших європейських поселенців вважається битва з показовою назвою «Бійня на струмку Вундед-Ні». Ця битва, що трапилося в грудні 1890 року, були завершило низку так званих Індіанських воєн, що розтягнулися на три століття. Племена індіанців були підкорені, термін «резервація» твердо зміцнився в словниках американської і канадської лексики.

Анітрохи не виправдовуючи жорстокість європейських поселенців і їхніх нащадків, потрібно зауважити, що індіанці Північної Америки теж не були добродушними хлюпик. На континенті ще й духу білої людини не було, а племена індіанців вже щосили наносили один одному візити з томагавками війни напереваги. Сучасний історик розповідає про досить примітному звичаї, побутували у племені черноногих. При народженні сина батько просив у сонця дати хлопчикові силу, хоробрість і «нехай він краще загине в битві, ніж від старості і хвороби!».