«Частая смена костюма в буржуазном веке - одна из крупнейших особенностей. Никогда ранее мода не менялась так часто. Изобретатель в этом направлении поражает всегда невиданным богатством новых комбинаций. Эта частая смена моды задела женский костюм, но и мужская мода меняется чаще, чем раньше »(Э. Фукс.« История обычаев. Буржуазное века » О каких тенденциях в моде говорит ученый? «Современная мода продиктована не индивидуальными, а социальными мотивами: стремлением высших классов отделиться от низших ... Мода есть ничто иное, как постоянное уничтожение границ. Она - гонки сословной спеси, во время которых повторяется одно и то же: одни пытаются перегнать своих преследователей, а те пытаются их догнать »(Юрист Иеринг). О какой риса буржуазного общества пишет современник?​

У XIV – XV ст. Італія залишалася політично роздробленою країною із різноманітними формами державності. Південна Італія і Сицилія входили до складу створеного норманами Сицилійського королівства (з XV ст. воно називалося Королівством Обох Сицилій). Середню Італію обіймала Папська область — теократична держава Римських пап. У Північній і частково Середній Італії склалося кілька десятків держав, сильнішими з яких були Венеціанська і Генуезька республіки, герцогство Мілан, Флоренція та інші, що формально входили до складу Священної Римської імперії (крім Венеції).

У другій половині XIII ст. колись могутнє централізоване Сицилійське королівство вступило в період занепаду. Воно стало об’єктом зазіхань із боку французів (Анжуйська династія) і Араґону. У 1302 р. Сицилія потрапила під владу Араґону, а в Південній Італії (Неаполітанському королівстві) закріпилася династія Анжу. Тривалі війни призвели до занепаду країни.

Держава розпалася на окремі феодальні володіння. Неаполітанські королі потрапили в залежність до флорентійських, генуезьких і венеціанських купців та банкірів. На Неаполітанське королівство висунув претензії король Араґону, який у 1442 р. домігся свого. Під владою Араґону Сицилія і Неаполітанське королівство мали короткий період стабільності, економічного та культурного піднесення.