izykova22
?>

ДАТЬ РАЗВЕРНУТЫЙ ОТВЕТ Матеріал до практичного заняття «Міжнародні відносини в другій половині 1930-х років у світлі історичних джерел» І. Аншлюс Австрії • Проаналізуйте зміст указівок А. Гітлера. Чи узгоджуються вони з пізнішими за- явами про «добровільне» приєднання Австрії до Німеччини на підставі «віль- ного волевиявлення» населення під час «референдуму» та ін.? Чи відомі Вам приклади проведення загарбницької політики за подібним сценарієм у ХХІ ст.? «1. Я маю намір, якщо інші засоби не приведуть до мети, здійснити військове вторгнення до Австрії... 2. Командування всією операцією я беру на себе... 3. Завдання: а) сухопутним військам: вступити на територію Австрії... швидко оволодіти Віднем і виставити перепону на австро-чеському кордоні; б) військово-повітряним силам: вести демонстративні маневри та скидати пропагандистські матеріали; захопити австрійські аеродроми для можливого прийому додаткових сил; надати... підтримку сухопутним військам...» З директиви А. Гітлера від 11 березня 1938 р. (Накануне. 1931– 1939. Как мир был ввергнут в войну. — М., 1991. — С. 156)

История

Ответы

chermen40
Начало «смутного время» обычно сводится с пресечением правящей династии рюриковичей: в 1598 г. умер последний царь этой династии бездетный сын ивана грозного фёдор и на престол был избран борис годунов (избран был земским собором). «смутное время» время обычно заканчивают освобождением москвы и избранием михаила романова земским собором в 1613 г. царем, хотя фактически смута продолжалась ещё несколько лет.в качестве основной причины «смуты» отмечалось насильственное «пресечение старой династии» и связанных с этой династией бояр романовых. вина за все это возлагалась на бориса годунова. смута рассматривалась как «божья кара» за все эти прегрешения, следствием чего стало самозванчество и нашествие иноземцев. завершением смуты они считали избрание на престол михаила романова. xviii в. полагали, что смута – эта «безумная распря шляхетских родов»1 – была следствием издания крепостнических законов (в.татищев, м.щербатов). в хiх в. с.соловьев полагал, что причина смуты кроется в общем «дурном состоянии нравственности» в стран. в смуте он видел «борьбу между общественным и противообщественным элементом»2, относя к последним боярские верхи и казачество. в конца xix – начала xx в. сложился взгляд на смуту как на глубокий общественный кризис в стране. выделяли три ее этапа – «династический», «социальный» и «национальный», в ходе которых в смуту последовательно втягивались разные слои общества: вначале – боярство, затем – дворянство и, наконец, – народные низы (с.платонов). в результате смуты проиграли «верхи» и «низы» общества, победили «средние слои», что позволило восстановить российскую государственность. советские рассматривали события начала xvii в. с классовых позиций.они отказались от термина «смута», заменив его понятием «крестьянская война и польско-шведская интервенция». при такой характеристике исчезло понимание целостности событий в россии. акцент делался на социально-классовой и национально-освободительной борьбе, а не менее важная, политическая сторона смуты отодвигалась на второй план. в современной отечественной начался пересмотр этих представлений. в исследованиях последних лет показана неправомерность характеристики этих событий в качестве крестьянской войны (р.скрынникова, а.станиславского, в.кобрина, а.юрганова). по мнению некоторых , «смута представляла собой первую в россии гражданскую войну, происходившую в условиях иностранной интервенции. смута, полагают они, являлась результатом глубокого кризиса в россии, охватившего страну к концу xvi в., а по мере развертывания иноземного вмешательства социально- политическая борьба переросла в национально-освободительную».

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

ДАТЬ РАЗВЕРНУТЫЙ ОТВЕТ Матеріал до практичного заняття «Міжнародні відносини в другій половині 1930-х років у світлі історичних джерел» І. Аншлюс Австрії • Проаналізуйте зміст указівок А. Гітлера. Чи узгоджуються вони з пізнішими за- явами про «добровільне» приєднання Австрії до Німеччини на підставі «віль- ного волевиявлення» населення під час «референдуму» та ін.? Чи відомі Вам приклади проведення загарбницької політики за подібним сценарієм у ХХІ ст.? «1. Я маю намір, якщо інші засоби не приведуть до мети, здійснити військове вторгнення до Австрії... 2. Командування всією операцією я беру на себе... 3. Завдання: а) сухопутним військам: вступити на територію Австрії... швидко оволодіти Віднем і виставити перепону на австро-чеському кордоні; б) військово-повітряним силам: вести демонстративні маневри та скидати пропагандистські матеріали; захопити австрійські аеродроми для можливого прийому додаткових сил; надати... підтримку сухопутним військам...» З директиви А. Гітлера від 11 березня 1938 р. (Накануне. 1931– 1939. Как мир был ввергнут в войну. — М., 1991. — С. 156)
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

bochkarevazh
alenchik19938823
iburejko7
druzjkinaas22
andy74rus36
sbraginets
Railyan
Винников724
irkm8
olesyashazk5055
anatolevich1931
ashantik
Aleksandrovna1153
Bella Sergei
КристинаАлександр