9. Прочитайте фрагмент джерела. У чому відмінність мети політики радянської коренізації, як ії витлумачували в Москві та Харкові? Чому плани М. Скрипника з українізації Донбасу були неприйнятними для центрального партійного керівни- цтва? Які факти у статті характеризують тогочасну мовну ситуацію в шахтар- ських районах Донбасу? 3і статті М. Скрипника «Для чого потpібний трьохмісячник української культури у Дон- басі?» (1929): «Колись багато товаришів гадало, що Донбас- це не Україна, а робітники Донбасу здебільшого не українці. Виявляється тепер, що це цілком невірно: серед гірняків майже 3/4, цебто біля 70 % робітників, українців. До нових заводів, копалень ідуть нові тисячі, десяткий сотні тисяч робітників з села, треба, щоб основні кадри донбаcівського кваліфікованого пролетаріату оволоділи українською мовою, українською книжкою, укра- їнською культурою для того, щоб мати можливість впливати на ці нові робітничі шари. Значна кількість донбасівських робітників говорить ламаною мовою, мовою українською, але з домішками російських слів, з перекрученням мови взагалі, так що вони правильно не говорять ні українською мовою, ні російською. Українська книжка, бібліотеки, україн- ський театр, українська газета до донбасівцям оволодіти українською мовою й отримати знання української культури».