21. Побудуйте причиново-наслідковий ланцюжок про війну за незалежність американських колоній за планом: причини — привід — діяльність — наслідки. 22. Побудуйте причиново-наслідковий ланцюжок про Семилітню війну за планом: причини — привід — події — наслідки.23. Побудуйте причиново-наслідковий ланцюжок про війну за австрійську спадщину за планом: причини — привід — події — наслідки.24. Побудуйте причиново-наслідковий ланцюжок про війну за іспанську спадщину за планом: причини — привід — події — наслідки.25. Охарактеризуйте наслідки аграрного перевороту. Чому вважається, що він підготував ґрунт для промислового перевороту? 26. Які заходи Катерини ІІ дають підстави вважати, що вона проводила політику освіченого абсолютизму? Яким чином імператриця хотіла виховати «нову породу людей»? 27. Доведіть, що війна за незалежність привела до народження першої незалежної держави в Новому Світі і першої демократичної республіки Нового часу. 28. Дайте характеристику конфлікту північноамериканських колоній з метрополією. на середину ХУІІІ століття.​

Период укрепление военной силы Казахского ханства можно увидеть и в записях Мухаммеда Хайдара Дулати. В трудах Дулати говорится, что численность конницы при Касым хане достигала 300 тысяч. Казахи пользовались 5 видами оружия (копье, лук, меч, доспехи, щит). Регулярной армией в Казахском ханстве были толенгуты. Толенгуты – это ханская гвардия, лично преданная хану и не связанная родственными отношениями с другими казахскими родами. По происхождению толенгуты были из калмыков, джунгар, башкир, алтайских толенгутов и других племен. Эффективность толенгутов заключалась в том, что они были лично связаны с ханом и не были связаны с казахскими родами. Казахская армия делилась на сотников и тысячников. Регулярной армии в ханстве не было. В случае возникновения внешней угрозы, казахи собирали ополчение. Его отряды формировались по принципу родоплеменной принадлежности. Старшины командовали небольшими отрядами воинов. Крупные же подразделения подчинялись султанам или прославленным батырам.

Единственный квалифицированный специалист, долгие годы занимающийся историей традиционного оружия казахского народа Калиолла Ахметжан в своем труде «История огнестрельного оружия казахов» написал: «В исторических письменных памятниках XVI-XVII вв. на арабском, персидском, тюркском языках касательно истории центральноазиатских тюркских народов мы можем найти сведения о начале употребления огнестрельного оружия в Центральной Азии и Казахстане, необходимые сведения, которые нам определить виды этих оружий»