Сор Здать надо прям щас Задание №1СОРЗадание I. Опираясь на содержание текста, ответьте на вопросы:Уже к концу XVIII века англичане наладили широкую торговлю этим специфическим «товаром», занимавшим к рубежу веков свыше трети всего объёма английской торговли с Китаем. И если раньше европейцы вынуждены были щедро платить серебром за чай, шёлк, фарфор и прочие популярные у европейской элиты китайские товары, то теперь поток серебра (основной в то время расчётной валюты) хлынул в обратную сторону. Безуспешно запрещаемая центральным правительством в Пекине, торговля опиумом неуклонно возрастала в объеме и в 1816 г. уже выражалась в сумме около 2 500 000 долларов. В 1820 г. число ящиков с опиумом, ввезенных контрабандой в Китай, достигло 5147, в 1821 г. - 7000, а в 1824 г. - 12639. Помимо экономического удара торговля опиумом при таких гигантских масштабах наносила страшный удар по моральному и физическому состоянию китайского народа. Открыто проповедуя свободную торговлю ядом, британское правительство тайно охраняло монополию на его производство.1. Какое событие описывается в данном документе?2. К каким изменениям привела торговля опиумом в Китае? Приведите не менее 2-х примеров.3. Какую конечную цель преследовали европейцы в отношениях с Китаем?4. Каковы последствия данных событий для Китая?Задание  II. Определите значение становления национальных государств:ГЕРМАНИЯИТАЛИЯ1.1.​

КАЛЬВІНІЗМ– одна з трьох основних течій протестантизму (ін. дві– лютеранство та цвінгліанство, засноване швейцарським реформатором У.Цвінглі). Виник у ході антикатол. і соціально-політ. руху, який у 16 ст. охопив майже всі країни Європи (узагальнено цей рух називають Реформацією). Нині К. має багато різновидів (зокрема, пресвіторіанство та конгрегаціоналізм), що входять до групи т. зв. реформатських церков, й існує в США, Великій Британії та в деяких її колишніх домініонах, у Нідерландах та Швейцарії. К. ґрунтується на ідеях франц. теолога і філософа Ж.Кальвіна (1509–64; він вивчав юриспруденцію і філософію в ун-ті в Парижі, а також у Бурже й Орлеані; вирішальний вплив на формування його світогляду справили ідеї М.Лютера та У.Цвінглі). Ж.Кальвін вважав, що католицизм дискредитував поняття про Бога, яке міститься в Біблії (передусім у Старому Завіті), а тому існує нагальна потреба відновити істину. На його думку, центр. місце в ученні про Бога має займати догмат про абсолютне напередвизначення (від лат. praederminatio– предетермінація), згідно з яким людина є знаряддям волі Бога, Бог сам обирає ту чи ін. людину для тієї чи ін. справи. Його рішення є незбагненним для нас, а тому ніяка наша логіка, зокрема й та, що пов'язує такий вибір з людськими заслугами, чи будь-яка ідея про те, що в людських рішеннях є можливість вільного вибору, нічого не варті.Теза про напередвизначення свого часу вже висловлювалася отцем Церкви св. Августином (354–430; див. Патристика), не заперечувалася вона й реформаторами 16 ст., однак Ж.Кальвін пішов значно далі у формулюванні тих висновків, які з неї випливали. Він вважав, що ніякі зусилля не зможуть урятувати тих, хто "призначений" до зла, оскільки як добрі, так і злі вчинки людей необхідні для втілення Божих планів. Людина не може дізнатися про своє "призначення", проте вона може прагнути якнайкраще його виконувати й діяти відповідним чином. Визнаючи авторитет одного лише Бога, людина тим самим звільняє себе від впливу світської влади й авторитету ін. людей, а її життя стає укоріненим у вічності.