2. 1. Чому промислові робітники європейських країн наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. підтримували соціалістичні партії? 2. 2. Які саме конкретні вимоги висували соціалісти до своїх урядів? 2. 3. Чому наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. європейські соціалісти перейшли від радикальних форм боротьби та закликів до пролетарської революції до легальної парламентської діяльності та мирної боротьби за реформи? 2. 4. Яка саме частина робітництва (професії? рівень кваліфікації? вік? сімейний стан?), на вашу думку, підтримала відмову від революційної агітації та перехід соціалістів до парламентської боротьби?

Потому что это был сильнейший удар по идеологическому базису СССР.
Критиковать Сталина - означало критиковать СССР, ведь это государство, по сути, было создано Сталиным., по крайне мере сталинского в нём было больше всего.
Заметьте, как только Хрущёв обрушил свою критику, зашаталась не только советская система, но и все наши социалистические страны-сателлиты: вышел из под контроля Китай и стал на несколько десятилетий нашим врагом, откололась Албания, начились брожения в Восточной Европе, которые пришлось подавлять танками.
Кстати, вступая в должность Генерального Секретаря Горбачёв(тогда ещё он не начал откровенно сдавать страну) сказал: “После критики Хрущёва мы ДО СИХ ПОР ЧЕРЕПКИ СОБИРАЕМ.” Однако, уже через два года Горбачёв встал на путь предательства государственных интересов и развернул невиданную критику сталинизма, а следовательно, и всей советской государственности.
Первую критику СССР выдержал, во многом потому, что Хрущёва вовремя убрали, вторую – горбачёвскую – СССР уже не пережил.